Щодо Криму і питання статусу корінних народів України
Сьогодні, 18 квітня у Верховній Раді відбуваються комітетські слухання з питань тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.
Обговорення проблемних питань анексованого півострову у запропонованому форматі стало надзвичайно актуальною та вчасною ініціативою. Завдяки зусиллям організаторів: комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, міжфракційному об'єднанню Крим, учасники обговорюють тему, до якої протягом останнього року прикута увага не тільки громадян України, але й багатьох людей світу. Російська анексія Криму є безпрецедентним злочином новітньої історії Європи ХХI століття.
У заході разом з представниками уряду, депутатами парламенту взяло участь Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
Комітетські слухання стали прекрасною нагодою для того, щоб обмінятися корисними думками та пропозиціями, які б сприяли синергії зусиль виконавчої і законодавчої влади, громадськості та експертних кіл в напрямку деокупації анексованої території кримського півострову.
У центрі уваги учасників слухань катастрофічні і трагічні для долі нашої держави та населення наслідки анексії Криму, актуальні питання забезпечення прав і свобод громадян України, перспективні шляхи реінтеграції окупованого півострову.
Захід проводиться у роковини депортації кримськотатарського народу, що є доволі символічним з урахуванням історичних уроків минулого, а також сучасної ситуації із забезпеченням гуманітарних, соціально-культурних та економічних потреб населення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.
У цьому контексті на сучасному етапі законодавчого врегулювання потребує статус корінних народів України (кримських татарів, караїмів та кримчаків). Корінні народи згадуються у трьох статтях Конституції України (ст. 11; 92; 119), однак відповідне законодавство, яке б регулювало їх статус до сьогоднішнього дня на жаль відсутнє. Вирішення цього питання сприятиме укріпленню авторитету держави Україна та посилить увагу міжнародної спільноти до ситуації на окупованому півострові.
Захід є добрим прикладом плідної та ефективної співпраці між представниками всіх гілок влади та громадськості. Ми зможемо досягти нашої спільної мети – звільнення Криму від російської окупації лише за рахунок консолідації зусиль. Все кон'юнктурне має відійти на другий план.
Вже більше року наша держава живе в умовах російської військової агресії. І всі ми маємо пам'ятати, що там на кримському півострові, у складних умовах окупації, де сьогодні зазвичай нехтуються основоположні права і свободи людини, перебувають громадяни України. Ці люди потребують нашої уваги і заходів посиленої підтримки. Вони мають постійно відчувати поступальні кроки нашої держави в напрямку звільнення Криму.
Одним з перспективних механізмів підтримки діалогу з громадянами України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим міг би стати формат співпраці між громадськими організаціями півострову та материкової України.
Сьогодні на території окупованого півострову діють чисельні громадські організації, які готові до такої співпраці. Можливо з часом мова може йти і про створення окремої мережі громадських організацій, із робочою назвою, наприклад, «За суверенну Україну». Ми маємо постійно вишукувати нові форми підтримки та активізації громадського діалогу з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим.
Обговорення проблемних питань анексованого півострову у запропонованому форматі стало надзвичайно актуальною та вчасною ініціативою. Завдяки зусиллям організаторів: комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, міжфракційному об'єднанню Крим, учасники обговорюють тему, до якої протягом останнього року прикута увага не тільки громадян України, але й багатьох людей світу. Російська анексія Криму є безпрецедентним злочином новітньої історії Європи ХХI століття.
У заході разом з представниками уряду, депутатами парламенту взяло участь Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
Комітетські слухання стали прекрасною нагодою для того, щоб обмінятися корисними думками та пропозиціями, які б сприяли синергії зусиль виконавчої і законодавчої влади, громадськості та експертних кіл в напрямку деокупації анексованої території кримського півострову.
У центрі уваги учасників слухань катастрофічні і трагічні для долі нашої держави та населення наслідки анексії Криму, актуальні питання забезпечення прав і свобод громадян України, перспективні шляхи реінтеграції окупованого півострову.
Захід проводиться у роковини депортації кримськотатарського народу, що є доволі символічним з урахуванням історичних уроків минулого, а також сучасної ситуації із забезпеченням гуманітарних, соціально-культурних та економічних потреб населення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.
У цьому контексті на сучасному етапі законодавчого врегулювання потребує статус корінних народів України (кримських татарів, караїмів та кримчаків). Корінні народи згадуються у трьох статтях Конституції України (ст. 11; 92; 119), однак відповідне законодавство, яке б регулювало їх статус до сьогоднішнього дня на жаль відсутнє. Вирішення цього питання сприятиме укріпленню авторитету держави Україна та посилить увагу міжнародної спільноти до ситуації на окупованому півострові.
Захід є добрим прикладом плідної та ефективної співпраці між представниками всіх гілок влади та громадськості. Ми зможемо досягти нашої спільної мети – звільнення Криму від російської окупації лише за рахунок консолідації зусиль. Все кон'юнктурне має відійти на другий план.
Вже більше року наша держава живе в умовах російської військової агресії. І всі ми маємо пам'ятати, що там на кримському півострові, у складних умовах окупації, де сьогодні зазвичай нехтуються основоположні права і свободи людини, перебувають громадяни України. Ці люди потребують нашої уваги і заходів посиленої підтримки. Вони мають постійно відчувати поступальні кроки нашої держави в напрямку звільнення Криму.
Одним з перспективних механізмів підтримки діалогу з громадянами України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим міг би стати формат співпраці між громадськими організаціями півострову та материкової України.
Сьогодні на території окупованого півострову діють чисельні громадські організації, які готові до такої співпраці. Можливо з часом мова може йти і про створення окремої мережі громадських організацій, із робочою назвою, наприклад, «За суверенну Україну». Ми маємо постійно вишукувати нові форми підтримки та активізації громадського діалогу з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим.
Георгій БЯНОВ
