Хто виграє і хто програє внаслідок подорожчання зрошення на Херсонщині

Аграрії Херсонщини вибухнули обуренням через наміри Держводагентства України підняти вартість транспортування дніпровської води через канали для поливу одразу на тридцять відсотків.

Якщо їх протести виявляться безрезультатними, сільськогосподарські виробники Таврії не приховують намірів скоротити посів найбільш владолюбних культур, вирощування яких може стати збитковим через збільшення виробничих витрат.

У Департаменті агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації прогнозують, що «під роздачу» може потрапити, насамперед, рис. Адже оптові закупівельні ціни на нього зберігають стабільність, а от собівартість через подорожчання поливу суттєво зросте.

Песимістично налаштовані експерти, зокрема, не виключають, що площі під «біле золото» у Таврії (а вона забезпечує 65 відсотків поставок вітчизняного рису на продовольчий ринок України) підприємства можуть скоротити з минулорічних 7,8 тисяч гектарів до 6,8 тисяч га. Враховуючи середню врожайність рису у 57 центнерів з гектару, ми ризикуємо втратити 5,7 тисячі тонн рису!

Меліоратори також обурені

Втім, меліоратори Херсонщини нагадують: подорожчання води – не їхня примха заради отримання зайвих прибутків, а лише спроба компенсувати додаткові витрати на енергоносії, мінімальну зарплату. І не тільки: територіальні громади у краї зараз нерідко намагаються вирішувати свої проблеми за рахунок водгоспів.

Скажімо, рада міста-супутника Нової Каховки Таврійська з нинішнього року переглянула ставку земельного податку для Північно-Кримського каналу – було 0,03 відсотка від нормативно-грошової оцінки землі, а стало аж 0,5 відсотка. Відповідно, управління ПКК сплатить замість колишніх ста тисяч гривень більше мільйона!

— У скарбничці Таврійська відтепер не залишається жодної копійки з податку на доходи фізичних осіб. Шістдесят відсотків ПДФО скеровують до Нової Каховки, двадцять відсотків до обласного бюджету, і стільки ж – до державного. Втрата для нас дуже дошкульна: адже сума цього податку складає тридцять мільйонів гривень на рік! Виникла фінансова «діра», і громада змушена шукати нові джерела поповнення бюджету. Тому земельний податок збільшили для всіх об'єктів водного господарства – надавати якісь окремі пільги Північно-Кримському каналу було б несправедливо і неправильно, — зазначив у бесіді з автором цих рядків міський голова Таврійська Микола Різак. – Право знову отримувати ПДФО нам повернули б за умов створення територіальної громади. Таврійськ цього вже три роки добивається, та на рівні обласної влади згоду отримали, а на рівні Києва все ніяк: парламент «киває» на ЦВК, а ЦВК – на Верховну Раду України.

— Місцеві громади, які отримали більше самостійності, шукають можливостей якомога швидше налагодити краще життя для себе. Але такі «найпростіші» рішення не враховують усіх наслідків. Скажімо, у 30-відсотковому подорожчанні транспортування води «сидить» 17 відсотків витрат на земельний податок. Аграрії просять нас зменшити ціну. Ми відповідаємо: будь ласка. Зменшаться ставки земельного податку – знизиться й вартість транспортування води, — доводить начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко. – При цьому зважте, що згадане 30-відсоткове подорожчання не покриває всіх виробничих витрат. Для їх відшкодування, а не для отримання прибутків, ставку треба було підняти не на 30, а на всі 38 відсотків. Тому доводиться економити: провели скорочення штату на тринадцять чоловік, шукаємо можливості якось мінімізувати інші витратні статті.

Держава на водгоспах економить

Звичайно, відшукати можливості для підтримки аграріїв можна, запустивши відповідні бюджетні програми. Але фінансування системи облводгоспів державою з року в рік скорочується (тільки на Херсонщині його дефіцит перевищує цьогоріч триста мільйонів гривень).

Є, щоправда, регіональна програма підтримки будівництва та реконструкції внутрішньогосподарських зрошувальних мереж, на яку у 2019-му з обласного бюджету планують виділити близько п'яти мільйонів гривень. Та який сенс надалі розширювати ці мережі, якщо вода для них за ціною остаточно стане «непідйомною»?

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий День"