Ціну на газ контролює МВФ

Чому так? А тому, що знизити ціну на газ для населення неможна без узгодження з МВФ...

Про таке 1 березня заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час інтерв'ю одному з телевізійних каналів: «Зниження ціни на газ без узгодження з міжнародними кредиторами призведе до економічної кризи в Україні». Він так само підтвердив, що зростання цін було передбачено угодами з кредиторами: МВФ, Світовим банком і Єврокомісією.

- Якби це було можливо знизити ціну на газ в Україні і уникнути наслідків економічної кризи, я б це зробив. Ми зав'язані на міжнародних угодах з МВФ, Європейською Комісією, Світовим банком, де потрібно послідовність прийняття ними рішень підтримки України.

Причину Гройсман бачить у тому, що Україна у 2006 – 2014 роках запозичили 50 млрд доларів. А теперішня влада повинна ці борги «обслуговувати» і повертати їх. «Нам треба повернути цього року 417 млрд. гривень. При тому, що це майже третина всього національного бюджету. Тобто тоді, коли вони брали ці кошти, вони їх просто спускали я не знаю куди. А зараз нам потрібно їх повертати», - додав Гройсман.

На думку прем'єр-міністра, без узгодження з міжнародними партнерами знизити ціни на газ неможливо: «Узгодження таке отримати я вважаю поки неможливо, тому що це відхилить Україну від її зобов'язань і як наслідок після цього у нас буде економічна криза», - зазначив Гройсман.

Що таке економічна криза? Які можуть бути її наслідки для країни. Чи повинні страждати громадяни? Чи насправді так багато взяли грошей за вказаний період і чи має до їх зростання сьогоднішня влада?

Для початку: що таке Державний борг? Відповідь дає Міністерство фінансів України: «Державний борг – сукупні боргові зобов'язання держави перед усіма кредиторами (юридичними та фізичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями, тощо). Державний борг складається із заборгованості центрального уряду, регіональних та місцевих органів влади, а також боргів усіх корпорацій з державною участю, пропорційно частці держави в їх капіталі».

Знайти єдину статистику яка відслідковувала б єдину динаміку складно, але нам вдалося зібрати інформацію з різних джерел.

ДОВІДКОВО. ₴ – символ або знак гривні – друкарський символ, який входить до групи «Символи валют» (англ. Currency Symbols) стандарту Юнікод: оригінальна назва – Hryvnia sign (англ.). Використовується для подання національної валюти України – гривні.

Отже, борги.
У 2006 році внутрішній борг складав – 16,6077 млрд. ₴, зовнішній – 49,5060 млрд. ₴.

Курс (станом на останній банківський день року): 5,05 грн/$.

У 2007 р. - 17,8064 млрд. ₴; 53,4879 млрд. ₴. Курс: 5,06 грн/$.
У 2008 р. - 44,6665 млрд. ₴; 86,0231 млрд. ₴. Курс: 7,70 грн/$.
У 2009 р. - 105,1329 млрд. ₴; 196,2955 млрд. ₴. Курс: 7,98 грн/$.
У 2010 р. - 156,2400 млрд. ₴; 278,0800 млрд. ₴. Курс: 7,95 грн/$.

Далі йдуть дані Мінфіну у млн. грн.

На 31.12.2011. Загальний – 473 121,6; +9.5% – до попереднього періоду; зовнішній – 299 413,9, внутрішній – 173 707,7. Курс: 8,05 грн/$.
На 31.12.2012. 515 510,6; +9.0%; 308 999,8; 206 510,7. Курс: 8,00 грн/$.
На 31.12.2013. 584 114,1; +13.3%; 300 025,4; 284 088,7. Курс: 8,21 грн/$.
На 31.12.2014. 1 100 564,0; +88.4%; 611 697,1; 488 866,9. Курс: 16,27 грн/$.
На 31.12.2015. 1 572 180,2; +42.9%; 1 042 719,6; 529 460,6. Курс: 24,40 грн/$.
На 31.12.2016. 1 929 758,7; +22.7%; 1 240 028,7; 689 730,0. Курс: 26,80 грн/$.
На 31.12.2017. 2 141 674,4; +11.0%; 1 374 995,5; 766 678,9. Курс: 27,75 грн/$.
На 31.12.2018. 2 168 627,1; +1.3%; 1 397 217,8; 771 409,3. Курс: 27,50 грн/$.
На 31.01.2019. 2 171 916,8; +0.2%; 1 397 067,4; 774 849,5. Курс: 27,50 грн/$.

Чи правду сказав Гройсман? Відповідь перед вами. Не буду порівнювати всі роки один до одного, лише дві відправні точки. Якщо у 2006 році загальний борг становив приблизно – 65 млрд. ₴, у 2013 році – біля 584 млрд. ₴, то на кінець 2014, він склав – 1,1 млрд. ₴, т.т. тільки за один рік зростання склало – за 2014 рік зовнішній борг України зріс приблизно на 235 млрд. ₴.

Наприкінці 2014 він вже становив у два рази більше ніж наприкінці 2013. Зараз борг держави складає 2,1 млрд. ₴, або у майже у 4 рази більше, ніж на кінець 2013 року.

Тож хто набрався боргів? Хто за них несе відповідальність? Питання не риторичне – воно пряме і відповідь на нього повинна прозвучати пряма, та от тільки пан Гройсман не буде про це говорити, адже це напряму вказує, що у боргову яму всі ці п'ять років сучасна «майданівська» влада заганяла нас планомірно і поступово. Ціленаправлено і зосереджено.

І після цього сказав прем'єр-міністр Володимир Гройсман продовжує нас переконувати, що: «Альтернативою підвищення цін на газ для населення був дефолт», і що «Уряд був змушений підвищити ціни на газ для українців...» «Ціни на газ є надзвичайно болючою темою для українців. Але у нас було два вибори: або піти на цей крок, або піти в дефолт. Я не міг цього допустити, щоб країна увійшла в дефолт. Нам вистачило 90-х років, коли все стали бідними в одну секунду. Тому ми побудували систему соціального захисту в вигляді субсидій».

Щодо зубожіння народу, то і тут є відповідь. Погляньте на курс долара за ці роки. З 2013 курс – 8,21, і до 2019 – 27,50 грн/$. Збільшення більш ніж у 3 рази. Непогано?

І знову для «заспокоєння» громадян Гройсман говорить про систему субсидій, яку цього року змінили: «Ці кошти будуть надходити живими грошима в українські сім'ї, які самі будуть вирішувати, як цими засобами розпоряджатися, як економити енергію. Якщо людина не отримує субсидію, має можливість платити. Той, хто не може заплатити, повинен отримати субсидію».

Ну, і щоб ви, херсонці «спали спокійно» ще трохи неприємної інформації – цього року ціни на газ будуть ще зростати. Буквально з 1 травня вони піднімуться ще на 15%, адже такі зобов'язання взяла України перед МВФ.

Для того аби отримати в 2019 році ще двох траншів на загальну суму $ 2,6 млрд. – підвищення ціни на газ це одна з умов отримання грошей. Про те які саме зобов'язання взяла на себе Україна, а точніше Прем'єр-міністр Володимир Гройсман і Президент Петро Порошенко (адже саме х підписи стоять під борговими зобов'язаннями) разом із Міністром фінансів і Главою НБУ, стало відомо після того як Фонд поширив масштабний звіту щодо ситуації в українській економіці і планах подальшої співпраці з Києвом.

Про йшла мова, які взяті зобов'язання наші посадовці й досі мовчать, звіт майже не з'являвся у ЗМІ, його не поширюють центральні канали. А даремно. От кілька цитат: «Як перший крок до лібералізації тарифів на газ уряд прийняв рішення про підвищення оптової ціни на газ для побутового використання на 26 відсотків, що набула чинності з 1 листопада 2018 року, і ще на 15 відсотків – з 1 травня 2019 року».

МВФ також передбачає, що наступний етап у зміцненні газового сектора – повна відповідність цін ринковим з 1 січня 2020 року. Тож коли ця влада піде, то їх наслідки нам ще довго будуть відхаркуватися кровавими шмарклями.

Нагадаю, що 18 грудня 2018 року Виконавча рада МВФ затвердив нову 14-місячну програму кредитування Stand-by (SBA) для України на загальну суму $3,9 млрд. Перший транш за новою програмою в обсязі $ 1,4 млрд Україна отримала 21 грудня 2018 року. Другий і третій транші на загальну суму $ 2,6 млрд може отримати у 2019 році, після перегляду програми 15 травня і 15 листопада.

Щодо ціни на газ, то 19 жовтня 2018 року КМУ підвищив ціну на газ для населення на 23,5% з 1 листопада – до 8550 гривень за 1 тим м3.

Ви все ще продовжуєте вірити, що влада працює «на покращення вашого життя»? Тоді вам слід тільки уявити – як ще більш «краще» ви заживете з 1 квітня, якщо й далі будете сидіти вдома і не ходити на вибори.

Сергій ОСОЛОДКІН