Правда конкретики від нього ніхто не дочекався, а от райдужні перспективи він озвучив.
Ось про що мріє пан Прем'єр – у 2019 Україна зможе досягти «абсолютної стабільності національної валюти»: «У 2019, якщо продовжувати працювати, залучаючи інвестиції, розвиваючи промисловість і інші сектори економіки, ми зможемо досягти абсолютної стабільності національної валюти.
Не буде різкого зростання цін, як ми бачили у попередні роки. Тобто ми домоглися макроекономічної стабілізації, а далі ми плануємо економічне зростання».
Як багато умов і як багато «ЯКЩО». А хто все це буде робити? Хто той «ЯКЩО»? Хто той, хто «СТАБІЛЬНІСТЬ» у кого вона настала? У «них»? Дай «їм» Боже!
А «нам» слід пам'ятати, що «ми» живемо у борг, який «вони» знову нарощують. «Ми» знаємо, що винні понад 90% ВВП, і що тільки цього року «ми» повинні повернути «їх» борги у розмірі – 417 мільярдів гривень (а це четверта частина того, що Україна планує заробити у цьому році).
Т.т. кожен третій місяць, кожної пори року «ми» живемо і працюємо «безкоштовно». А звідки ж ще брати гроші? Знову позичати? Цього року боргів «їх» стане більше, «вони» домовилися про ще на понад $3 млрд.
От звідки у Гройсман така упевненість, що: «...країна впорається з таким навантаженням, як впоралася в виплатами по державному боргу в 2018 році».
А може атаку упевненість Володимиру Борисовичу дає інше? Можливо він точно вже знає, що борги повертати вже не йому, а його «наступникам»?
Сергій ОСОЛОДКІН
