На Херсонщині розгортаються рисові жнива

Після тривалого літньо-осіннього затишшя знову наповнилися рокотом чеки Північного Причорномор'я – розпочалися рисові жнива.

Попри особливо складні погодні умови, «сарацинське просо», як ще називають цей поширений у світі злак, віддячує аграріям і за їхні труди, і за вкладені кошти, і за «золоту» (уряд постарався!) дніпровську воду.

Першу тисячу тонн білого зерна намолотили комбайнери державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису НААНУ». Урожайність — за 60 центнерів з гектара.

Завважте, що жнивувати ми розпочали не з кращих площ, — зауважує помічник директора господарства Володимир Корнбергер. — Загальна площа до збирання — 720 гектарів. І хоч, як кажуть, не той урожай, що в полі, а той, що в коморі, сподіваємося на те, що з намолотами все буде гаразд і «свої» до 5 тисяч тонн білого зерна ми візьмемо.

«Із моменту окупації Криму, коли втрачено близько 50% рисових посівів, область стала рисовим лідером в Україні. Зараз є тенденція до вирощування рису на крапельному зрошенні. Це не вимагає великих витрат, але фактично дозволяє вирощувати культуру всюди, де панує посушливий клімат», — сказав ще навесні завідувач відділу селекції Інституту рису, кандидат сільськогосподарських наук Дмитро Шпак.

Нинішнього року аграрії Херсонщини значно розширили площі під цінною продовольчою культурою і довели їх до 8,6 тисячі гектарів. Тому можна сподіватися на те, що загальний обсяг сьогорічних намолотів зросте як мінімум на 8 тисяч тонн.

Відновлення вирощування рису в Україні почалося з 1961 року з введенням в експлуатацію інженерних систем у зонах Краснознам'янської, Північно-Кримської та Інгулецької зрошувальних систем. У 1975 році загальна площа рисових систем в Україні складала 62,1 тис. га, а щорічна посівна площа під рисом сягала 37,9-38,3 тис. га.

Нині рисосіюча галузь в Україні переживає другий етап свого відродження. Йдеться не лише про відновлення діючих колись рисових систем, а й про впровадження новітніх технологій, зокрема крапельного зрошення, яке дозволяє вирощувати «сарацинське просо» не лише у «традиційних» Скадовському і Каланчацькому районах, а й «пустельному» Олешківському і Каховському.

Як показують дослідження Інституту рису НААНУ, крапельне зрошення дає змогу вирощувати рис на площах, не пов'язаних із наявними зрошувальними системами, а також на земельних угіддях із різними типами ґрунтів і рельєфами.

За даними вітчизняних науковців, це дозволить в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях збільшити площі земель для вирощування рису до 250 тис. га.

У сусідній з Україною Туреччині рис на крапельному зрошенні вирощують ось уже більше 10 років, і не гріх би тут поцікавитися там, на іншому березі Чорного моря, чи не доведе ця технологія зрошення (особливо високомінералізованими водами того ж Інгульця) до того, що наші серйозно деградовані грунти «підсядуть» так, що на них і будяки не зможуть рости? Хто дасть відповідь?..

Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"