Полив ланів на Херсонщині стане «золотим»

Полив ланів на Херсонщині стане «золотим»

Аграрії регіону сумно жартують: усе йде до того, що дніпровська вода для поливу плантацій городини та полів зрівняється в ціні якщо не з вином, то з томатним соком, вичавленим з помідорів, достиглих на тих само плантаціях.

Сезон зрошення ще не розпочався, але власників зрошуваних земель меліоратори вже попередили, що їхні послуги з транспортування води каналами дорожчають на 35 відсотків.

Причини відомі — зростає вартість електроенергії для насосів, мінімальна зарплата працівників районних водгоспів, дорожчають запчастини і пальне для техніки.

Але й це ще не все: податківці наполягають, щоб з цього року користувачі сплачували ще й рентну плату за такий цінний природний ресурс, як вода. До того ж ідеться про додаткові 64 копійки за кубометр Н2О. Тому вкупі з новою ціною послуги подорожчання становитиме навіть не третину, а половину на додачу до її колишньої вартості.

Власники рисових «чеків» та городники, по яких недешева вода вдарить найболючіше, готові навіть до акцій протесту. І просять земляків підтримати їх: адже зростання собівартості продукції неминуче призведе до підвищення і оптових, і роздрібних цін на неї.

Тут спрацював ще й фактор посухи, яка буквально переслідує Херсонщину впродовж останніх років: щоб виростити нормальний урожай, поливати угіддя влітку доводиться значно частіше.

— Соняшник на зрошенні зазвичай поливали двічі за сезон. Торік через тривалу спеку довелося влаштувати п'ять поливів, щоб посіви не вигоріли. Щоразу на це йшло до двох тисяч кубометрів води, яка стала нам у 1,15 гривні за кубометр. Уже тоді витрати на полив становили 23 відсотки собівартості зібраного насіння. А на вирощуванні сої зрошення — це 16,8 відсотка її собівартості, — підраховує директор агрофірми «Горностаївський райагрохім» Юрій Васильєв. — За нового подорожчання води таврійські соя та соняшник ставатимуть неконкурентоспроможними на світовому ринку. Так можна «догратися», що культури, на яких сьогодні тримається добробут аграріїв, виявляться збитковими.

Утім, експерти кажуть, що подорожчання зрошення — процес невідворотний. Прісна вода є надзвичайно цінним ресурсом, і у світі його загалом не вистачає. І що гостріший дефіцит, то швидше ростимуть ціни.

Тож землеробам півдня України хоч-не-хоч, а доведеться економити на поливі, швидше й активніше впроваджуючи крапельне зрошення, використовуючи менш вологолюбні сорти культурних рослин тощо.

До речі

На програму з модернізації систем зрошення, розширення площ поливних земель Херсонська облрада нинішнього року планує виділити 20 мільйонів гривень.

"Голос України"