Іван Ландарь: На Херсонщині не помічають «золоті шахти»

Громада Херсонщини не помічає шахти постійної здобичі золота, відвертаючись від твердих побутових відходів (ТПВ),

- в цьому впевнений Віце-президент ГО «МАТЕК» (Міжнародна Асоціація Термо-Енергетичних Компаній), Член-кореспондент Академії будівництва України Іван Ландарь.

Після трагічних подій в Японії перспективи «зеленої» енергетики в Україні значно посилилися.

Якщо в минулі роки влада розробляла серйозні плани щодо атомної енергетики і набагато менше уваги приділяла альтернативним джерелам, то зараз Україна звертає свій погляд у бік «чистої» енергії.

Тим більше, що в країні, де сталася Чорнобильська аварія, уряду політично складно рухатися в іншому напрямку. Таким чином, це теж відкриває нові можливості для розвитку «зеленої» енергетики, особливо враховуючи природні ресурси, якими володіє країна.

У Європі мода на «зелену» енергію існує вже давно. Розуміючи, що газ з кожним роком все більше дорожчає, а його запаси - не вічні, завбачливі європейці внесли відповідні корективи в свій енергобаланс.

Ще в 2007 році Європейський Союз поставив амбітну мету в так званому «плані 20-20-20%». Ним передбачено до 2020 року скорочення на 20% викидів парникових газів, зростання на 20% в енергобалансі частки біопалива і поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та скорочення енергоспоживання на ті ж 20%.

Деякі країни ЄС вже перевершили 50% рубіж ВДЕ в енергобалансах, а загальноєвропейський показник давно перевищує 20%. Значну частку в їх енергобалансах займає частка біомаси.

Але і на цьому європейці не збираються зупинятися: частка поновлюваних джерел енергії в «енергобалансі 2050» повинна збільшитися до 55-75% в загальній структурі енергетики і до 59-83% - в електроенергетиці.

Україна поки не має таких «довгих» планів. Сьогодні частка ВДЕ в енергобалансі країни, за різними оцінками, досягає 1-1,2%. Але, як учасник Європейського енергетичного співтовариства, вона взяла на себе зобов'язання збільшити частку нетрадиційної енергетики в енергобалансі країни до 11%.

Україна має потенціал для розвитку 4-х основних напрямків альтернативної енергетики:

- Якщо дивитися глобально, зараз у світі більше всього коштів інвесторів витрачається на сонячну енергетику.

- Друга за обсягами вкладених коштів — мала гідроенергетика.

- Україна має потужний сільськогосподарський сектор, тому третій напрям — біопаливо з відходів рослинного походження або тваринництва.

- Четверта категорія, де Україна реально має потенціал, — це енергія біомаси, в тому числі ТПВ.

Потужним поштовхом для повернення лицем до проблеми роботи з ТПВ стали трагічні події з загибеллю людей на звалищі ТПВ у Грибовичах, м.Львів, постійні пожежі на цьому і інших полігонах та звалищах ТПВ Львівщини, Миколаївської та Київської областей, перевантаженість та нестача потужностей.

Безумовно, щоб впливати на ці процеси треба принаймні знати як управляти ТПВ. Це знання та вимоги щодо поводження з ТПВ та санітарної очистки населених пунктів на законодавчому рівні визначені Законами України «Про відходи», та «Про благоустрій населених пунктів», Планами сталого енергетичного розвитку і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Заради об'єктивності необхідно визнати, що ці вимоги на території Херсонської області переважно не виконуються.

Існують традиційні і нетрадиційні підходи до проблеми ТПВ. До традиційних підходів відносяться: зменшення небезпечного впливу на навколишнє середовище шляхом ізоляції звалищ від ґрунтових вод, очищення викидів сміттєспалювальних заводів і т.п.

На думку прихильників нетрадиційного підходу набагато простіше контролювати те, що потрапляє на смітник, ніж те, що потрапляє зі звалища в навколишнє середовище. У багатьох країнах світу проблему ТПВ та ін. відходів намагаються вирішити різними способами.

Десь відбувається їх поховання, десь спалювання, а десь і те й інше разом. Найпоширенішим методом утилізації є поховання (в країнах СНД він становить 96,5%), далі йде спалювання і, нарешті, вторинна переробка і використання (в країнах СНД 1,3 - 3%).

Сучасні полігони ТПВ представляють собою інженерні спеціалізовані споруди, де здійснюється організоване контрольоване складування твердих побутових відходів з дотриманням технічних і санітарних норм, забезпечується зниження негативного впливу відходів на атмосферне повітря, грунт, водний басейн до нормативного рівня.

Однак, більше 95% полігонів ТПВ, які експлуатуються в даний час в Україні, в цьому рядку і міста Херсон, не відповідають санітарним нормам, тобто фактично є звалищами.

Звалища ТПВ, побудовані без комплексу заходів, що знижують їх негативний вплив на навколишнє середовище, є значними джерелами її забруднення. Відходи, розміщені там, зазнають складні фізико-хімічні та біохімічні зміни під впливом атмосферних явищ, специфічних умов, які формуються в товщі відходів, а також в результаті взаємодії між собою. Це призводить до утворення різних сполук, в тому числі токсичних, які, мігруючи в навколишнє середовище, негативно впливають на її компоненти.

ТПВ представляють також значну санітарну небезпеку, так як є сприятливим середовищем для розвитку паразитичної фауни, патогенної мікрофлори (черевний тиф, дизентерія, туберкульоз і т.д.), служать місцем розмноження переносників інфекційних захворювань, гризунів і мух. При підвищеному вітрі летючі компоненти сміття забруднюють значну площу поблизу полігону.

Зараження підземних і поверхневих вод, ґрунтів продуктами вилуговування, виділення неприємного запаху, розкид відходів вітром, мимовільне загоряння полігонів, безконтрольне утворення метану і неестетичний вигляд є тільки частиною проблем, що турбують екологів і викликають серйозні заперечення з боку місцевого населення.

Однак, з огляду на безліч причин (серед яких основними є недолік вільних земель під нові полігони, відсутність коштів на їх будівництво, або впровадження прогресивних технологій поводження з відходами) звалища ТПВ продовжують експлуатуватися.

При цьому держава виділяє величезні кошти (читай: ГРОМАД КОШТИ) для впровадження на полігонах ТПВ природоохоронних заходів, що дозволяють знизити їх навантаження на навколишнє середовище. А проблема не зникає, тільки геометрично збільшується!!!

З вищевикладеного випливає, що країні необхідна сучасна технологія, яка враховувала б усі нюанси охорони природи, а також супроводжувала б поліпшенню екологічної ситуації в регіоні.

Такою є КОМПЛЕКСНА ПЕРЕРОБКА ТПВ, яка не потребує складування на полігонах і поховання твердих побутових відходів. Навпаки, після визначення, ТПВ діючого полігону поступово підробляються (до 20-30%) до свіжих ТПВ, до повного звільнення зайнятої площі та рекультивується.

Полігон ТПВ м. Херсона надзвичайно сприятливий в цьому напрямку.

Насправді ТПВ – практично постійно діюча шахта по здобичі золота, постійне джерело дешевого альтернативного палива. Ось чому ВЕЛИЧЕЗНИЙ інтерес до утилізації ТПВ не тільки з боку нафтовиків, але і власників, що мають фінансові ресурси і креативно думаючих, щоб вони не тільки відновлювалися, а й примножувалися.

В результаті КОМПЛЕКСНОЇ переробки твердих побутових відходів (ТПВ), тобто їх повної, 100% утилізації, можливо отримати:

а) високоякісне, підготовлене альтернативне паливо (АП) – більше 50% від кількості ТПВ (залежить від морфології ТПВ);

б) вода (очищена для використання) – близько 30% (коливається в залежності від вологості ТПВ);

в) метали, скло, щебінь (вторинна екологічно чиста сировина для використання) – близько 20% (коливається в залежності від морфології ТПВ), які в кінцевому підсумку також переробляються в товар;

г) можливі поєднання різних технологій та етапів, отримання інших потрібних товарів, відповідно до Технічного Завдання, яке складає Замовник (Власник, Учасники, т.п.).

Наведу тільки деякі основні характеристики АП:

- паливна спроможність - 16000-22000 kJ /kg;
- вологість - 5-8%;
- зольність - 13-20% (залежить від морфології ТПВ).

- Викиди, в т.ч. шкідливі запахи, в навколишнє середовище при такій технології - ВІДСУТНІ.

- Звалище або полігон після введення заводу в експлуатацію - НЕ ПОТРІБНО.

- Додаткове складування ТПВ на полігоні - НЕ ПОТРІБНО.

- Попереднє роздільне збирання і сортування ТПВ - НЕ ПОТРІБНО.

- Попереднє знезараження і зневоднення ТПВ - НЕ ПОТРІБНО.

Завод повністю АВТОМАТИЗОВАНИЙ.

Надалі альтернативне паливо прямує в печі теплових станцій, котлів соціального призначення (які, до речі, виготовляються в м. Сміла, Черкаської області!) цементних заводів, що здешевлює споживання енергоресурсів більше 30%.

В кінцевому підсумку здешевлюється житлове і промислове будівництво, тарифи.

Технологія передбачає повну переробку ТПВ, як свіжих (що надходять кожного дня), так і вмісту (після попереднього визначення) СТАРОГО звалища (полігону), інших потенціалів наявних поховань ТПВ до повного очищення зайнятої земельної ділянки.

Мінімізована площа ділянки під забудову (для заводу потужністю 100 тис. Тонн ТПВ в рік - 2-3 га), а термін реалізації не перевищує 18 місяців. Практично таке виробництво можливо ставити в центрі міста, настільки воно екологічно чисте. Але в м. Херсоні економічно вигідно його будувати прямо на площі звалища.

У більшості країн світу захоронення ТПВ оцінюється від 20 до 100 доларів за тонну, спалювання від 40 до 150 доларів за тонну, при цьому необхідно враховувати і негативний фактор - забруднення навколишнього середовища, зокрема ґрунту, ґрунтових вод і атмосфери.

Спосіб комплексної утилізації ТПВ вимагає початкових витрат, але окупність гарантується. Витрати на поховання, спалювання, як і слова «поховання», «звалища», «спалювання» - відсутні! Прибутковість з утилізації однієї тонни ТПВ складає більше 100 доларів США!

Цей спосіб заощадить величезні матеріальні засоби і, що, на мій погляд, найважливіше, поліпшить і очистить прекрасні простори Херсонщини, допоможе виховати «психологію охорони навколишнього середовища» в кожної особистості і збереже генофонд людства, запросить потоки туристів та буде тиражований в подальші міста України..

При цьому Проект має невисокі інвестиційні витрати, можливості використання регіональних промислових потужностей, короткі терміни будівництва і введення заводу в експлуатацію, залучення кредитів Європейських Банків під невисокий %.

Реалізація даного Проекту комплексної утилізації твердих побутових відходів дасть поштовх для розвитку суміжних галузей: машинобудівної, будівельної, сільськогосподарської, енергетичної.

Даний Проект може закласти основу загальнодержавної комплексної Програми використання вторинної сировини (ТПВ) для зниження енергозалежності міста та області, вирішення суспільно-соціальних проблем, а «сміття», як величають цінну сировину в народному середовищі тверді побутові відходи, повернеться до нас не в вигляді звалищ, що розростаються з геометричною прогресією, і забрудненої води, а у вигляді затребуваних товарів, електрики по дротах, зеленого тарифу, тепла в оселях, вирощених у теплицях овочів і фруктів, ЗДОРОВЯ наших діток і нашої неньки Землі.

В результаті реалізації Проекту комплексної переробки ТПВ відкриваються нові перспективи в поліпшенні екологічної ситуації, а також збереження природних ресурсів, продовження життя Людини на Землі. Плюс до всього, приходить розуміння того, що конкурентоспроможність економіки залежить від її «екологічності».

Регулярно, на великих міжнародних форумах розглядаються питання, пов'язані з проблемами збору, сепарування, транспортування, утилізації та авторециклінга відходів, а також проектування, експлуатації та рекультивації полігонів.

Велика увага на них приділяється правовим, організаційним і економічним проблемам поводження з відходами, поширюється інформація про конструктивні інноваційних рішеннях, нових надійних технологіях та ефективному менеджменті для поліпшення стану навколишнього середовища.

Збереження екоресурсів та поліпшення якості екології - це проблема № 1 для існування людства і вирішити її можна лише об'єднаними зусиллями із застосуванням ЕКОЗБЕРІГАЮЧІ технологій.

Херсонська область має можливість і може зайняти свою, гідну нішу на ринку енергозберігаючих технологій, де прогнозується перспективний і дуже швидкий підйом.

Іван ЛАНДАРЬ
Віце-президент ГО «МАТЕК» (Міжнародна Асоціація Термо-Енергетичних Компаній) Член-кореспондент Академії будівництва України

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон