Платіжки за тепло – шокова терапія для каховчан?

Платіжки за тепло – шокова терапія для каховчан?

Віднедавна каховчанам почали приходити платіжні квитанції за тепло, згідно яких комусь необхідно сплатити близько 50 гривень, а комусь до 2-х тисяч. Чому ж така різниця за однакові послуги? А головне – що населенню робити далі?

Сума за тепло, вказана на останніх платіжних квитанціях, у мешканців будинку 2 по вулиці О.Гончара викликала шокову реакцію. Жителі будинку розповідають, що обсяг субсидії значно зменшився, рахунки приходять понад 1000 грн., а в квартирах неймовірно холодно, батареї ледь теплі.

Нагадаємо, з 1 травня цього року НКРЕКП підвищила тарифи на газ в Україні, відповідно, з 1 липня 2016 року зросли більш ніж на 90% ціни за централізоване опалення у домівках. Так що, цієї осені-зими у платіжках громадян власне і почали з'являтися космічні цифри. Тож, єдиний порятунок – утеплення будинків та субсидії.

Але ж... для будинків, що встановили лічильники на тепло субсидії зменшились. При наявності приладу обліку теплової енергії центрального опалення вартість гігакалорії визначена, а в будинках, де лічильників не має, розрахунок відбувається за кількістю квадратних метрів житла. На ділі, виходить вигідно замінювати реальний облік цілковито завуальованими квадратними метрами, адже в «нормах споживання» ховають втрати через зношеність системи та інші «недогляди».

Субсидія нараховується на соціальну норму споживання, яка залежить від кількості осіб в сім'ї та площі житла. Ті, хто перевищує норму споживання, за «зайві» ресурси повинні платити повну вартість. Так, наприклад, якщо пенсіонер проживає в двокімнатній квартирі площею 80 квадратних метрів, субсидія покриє опалення 48,8 квадратних метрів, за решту (31,2 квадрата) доведеться платити самостійно.

Що маємо? В результаті примусове встановлення лічильників (відмовитись від якого не можна) на не утеплені будинки без погодорегулюючої автоматики призвело до шаленого збільшення платежів і нарощування боргів з боку населення. Бо ж звідки пенсіонерам платити? А от при наявності боргу може зникнути і субсидія: заборгованість перед комунальними підприємствами міста за отримані послуги спричиняє процедуру призупинення субсидії. Отже, боргова яма буде тільки глибшати.

«Я розумію, що необхідно економити. За аналогією з іншими ресурсами: раніше я кип'ятив цілий чайник – тепер чашечку, раніше купався за потреби – а тепер розумію, що раз помився, другий вже подумаю чи потягну цього місяця. Але, як мені зекономити тепло, якого я не можу регулювати?», — розповідає 82-річний каховчанин, мешканець будинку за адресою О.Гончара, 2.

Врешті-решт, мешканці зловісних будинків з лічильниками, 16 січня прийшли на особистий прийом до міського голови А.Дяченка. Розповівши про свої холодні домівки, не найкращий стан здоров'я та показавши свої платіжки у розмірі 1600 грн. і більше (при пенсіях 1400), очікуваного порятунку від проблеми так і не отримали.

Міський голова, окрім традиційної поради «переходити до ОСББ», запропонував пенсіонерам «брати кредити і покривати борги за тепло» або ж «продавати квартири і купувати приватні будинки». За його словами швидких рішень чекати не варто, адже на місці вирішити він їх не може. Тож обуреним і змерзлим каховчанам лишається звертатися на Урядову «гарячу лінію» або ж аналогічну службу при Херсонській обласній державній адміністрації.

Чому ідея обладнати лічильниками будинків до кінця минулого року виявилась провальною? Якщо керуватися планами уряду, то будинки мали півроку (до початку опалювального сезону) на утеплення та модернізацію ІТП. До початку опалювального сезону новий лічильник не мав суттєвого значення, а, отже, не вдарив по кишені. Та утеплення жодного з будинків по суті не відбулось, у більшості мешканців коштів на модернізацію не має, і тут вже почалось те, що ми й спостерігаємо нині: холодні квартири, великі рахунки, відсутність перспективи, адже, лічильник зняти не можна. Перерахунок може відбутись тільки у випадку поломки лічильника.

Збіг чи ні, та мешканці сумнозвісного будинку по вул. О.Гончара, 2, повернувшись додому від міського голови, були вражені надзвичайно гарячими батареями, до яких не можливо було й торкнутись.

А в ніч з 16 на 17 січня опалення зникло зовсім при жодних поривах мережі та поломок.

На ранок тепло повернулось і знову з точно не за нормами споживання «киплячими» батареями.

Олександра МІШИНА
"Каховська Зоря"