Чому ми так любимо солодке?

Чому ми так любимо солодке?

Всім нам відомо, як складно буває відмовитися від ще однієї шоколадної цукерки чи (останнього!) шматочка торта. Що ж змушує нас постійно прагнути чогось солоденького?

На думку багатьох вчених, жага до цукру закладена у людини на інстинктивному рівні, оскільки він відіграє важливу роль у нашій життєдіяльності.
За їхніми словами, в процесі еволюції смакові рецептори людини розвивалися таким чином, щоб у неї виникало бажання до життєво важливих речовин, таких як сіль, жири та цукор.

Чи потрібен нам цукор?

Коли ми їмо щось солодке, глюкоза всмоктується через кишечник у кров та швидко розноситься по всіх клітинах тіла.

Глюкоза особливо важлива для роботи мозку, адже вона є чи не єдиними джерелом живлення для 100 мільярдів нервових клітин, що називаються нейронами.

Ці клітини потребують постійного підживлення, бо самі не можуть накопичувати та зберігати запаси глюкози. Діабетикам добре відомо, що від різкого зниження цукру в крові людина може впасти в кому.

У це важко повірити, та нещодавно науковці з'ясували, що навіть смак цукру здатен суттєво активізувати роботу мозку. Дослідження довели, що коли учасники полоскали рота підсолодженою цукром водою, вони набагато краще розв'язували логічні завдання, аніж коли замість цукру у воду додавали штучні підсолоджувачі.

Непрості стосунки

Наші непрості стосунки із цукром починаються від народження, оскільки ми всі народжуємося ласунами.

Нещодавнє дослідження, яке провів Клацнути Вашингтонський університет, свідчить, що новонароджені немовлята віддають перевагу солодким запахам перед будь-якими іншими. А те, що діти полюбляють солодке набагато більше за дорослих, взагалі добре відомий факт.

На думку науковців, любов до солодощів у дітей – еволюційний пережиток, оскільки у давні часи, задовго до існування цивілізації, дітлахи, що віддавали перевагу калорійній їжі, мали більше шансів вижити, коли траплялися перебої з харчуванням.

Сьогодні ж проблема полягає у тому, що цукор "в чистому вигляді" став аж занадто доступним, чим пояснюється збільшення випадків ожиріння серед дітей.

У зв'язку із цим медики рекомендують батькам не давати дітям солодощі з раннього віку, аби в них не виробилася звичка до солодкого.

Чому ми "підсідаємо" на солодке?

Забагато солодощів в раціоні – не дуже добре для здоров'я, попереджають вчені. Цукор може сприяти покращенню настрою, оскільки сприяє вироблення "гормону щастя" серотоніну, та з цим треба бути дуже обережними.

Миттєве емоційне піднесення, яке ми отримуємо від споживання солодкого, є однією з причин, з яких ми вдаємося до тістечок, тортів та шоколаду, якщо хочемо щось відсвяткувати, покращити настрій або чимось себе потішити.

Однак емоційний сплеск після чогось солоденького призводить до підвищення рівня інсуліну, оскільки організм намагається знизити рівень цукру в крові до норми. Така ситуація може викликати так звану "цукрову залежність", що збільшує потяг до солодкого.

Коли треба зупинитись


Цукор сприяє покращенню настрою, саме тому ми вдаємося до солодкого, коли хочемо щось відсвяткувати

До того ж, як кажуть вчені, наш організм не здатен "зрозуміти", коли він отримав достатньо цукру того чи іншого типу. Дослідники з'ясували, що їжа та напої, підсолоджені фруктозою, не викликають такого ж відчуття ситості, як інші страви з таким самим вмістом калорій.

Дослідження, проведене науковцями з Клацнути Єльського університету, з'ясувало, що на відміну від фруктози, глюкоза пригнічує ділянки мозку, які відповідають за апетит. Учасники дослідження також повідомляли, що після споживання їжі з глюкозою почувалися більш ситими, порівняно із тим, коли їм давали їжу, підсолоджену фруктозою. Ці фактори відіграють важливу роль, коли йдеться про переїдання.

Більшість напівфабрикатів містять надмірну кількість цукрози, що на 50% складається з фруктози. Ви б дуже здивувалися, якби дізналися, скільки цукру насправді містять продукти, які ви їсте щодня.

Отже наступного разу, коли вам захочеться чогось солоденького, ви принаймні знатимете, чому це відбувається.

Забагато – це скільки?

Організм людини не може відрізнити природний цукор, що міститься у фруктах, меді, або молоці, від штучного цукру, що виробляється з цукрової тростини чи буряку.

У шлунку людини всі сахариди розпадаються на глюкозу та фруктозу і перероблюються печінкою. Вони перетворюються на глікоген чи жир, або залишаються в крові у вигляді глюкози, що підживлює клітини організму. Тому кількість спожитого цукру має критичне значення для здоров'я.

За рекомендацією Національної служби охорони здоров'я Великобританії, кількість споживання доданого цукру не має перевищувати 10% від загальної кількості калорій, яку ви отримуєте з їжею та напоями протягом дня.

Приблизно це дорівнюється 70 г на день для чоловіків та 50 г – для жінок. Однак ця кількість може варіюватися залежно від вашої ваги, віку та активності протягом дня. 50 грамів цукру – це приблизно 13 чайних ложок, або дві пляшки газованого напою, або вісім шматочків шоколадного печива.

Купуючи продукти у супермаркеті, звертайте увагу на вміст цукру. Він вважається високим, якщо 100 г продукту містить понад 15 г цукру, та низьким - якщо менше 5 г.