Іван Вишиванюк
Іванко я, Іванко, сорочка вишиванка...

Культурна Херсонщина пробуджується

Приємним фактом останніх тижнів стало значне пожвавлення громадського та медійного інтересу до культурного життя області, в тому числі і філармонічного.

Громадські діячі та журналісти активно включаються в дискусію, висувають неординарні ідеї, пропозиції, моделюють ситуації щодо майбутнього Херсонської обласної філармонії та інших закладів культури. Основним трендом публікацій є намагання громадськості зробити процес реорганізації якомога ефективним.

Водночас, попри зазначену позитивну динаміку, зміст публікацій в окремих випадках засвідчує, що херсонцям часто бракує інформації та знань, які б зробили їх конструкції ще більш переконливими і менш суперечливими.

Наприклад, нещодавно в ЗМІ було піднято цікаве дискусійне питання: Чи постраждала філармонія як концертна організація від того, що скоро вже буде 20 років як згоріла її концертна зала на вул. Театральній (Горького)?

Автор дійшов до висновку, що не постраждала, оскільки всі концертні заходи проводилися в Палаці культури текстильників (ДКТ) або в ККЗ „Ювілейний". Не можна категорично відкидати зазначені висновки, вони потребують уважного вивчення, у тому числі, і як феномен громадської думки (цікаво, як би відповіли одесити на це питання якщо б у них, не дай бог, згоріла філармонія - теж історична будівля з чудовою акустикою).

Проте, необхідно зазначити, що інформація про скрутні умови філармонічного життя слабко представлена в публічному просторі Херсонщини. Щоб не гаяти часу читачеві її можна представити наступними тезами:

1. Херсонська обласна філармонія через відсутність концертної зали позбавлена власної репетиційної бази. Музиканти репетують у підвалі адміністративної будівлі – непридатному для цього невеличкому приміщені, у тісноті, в кімнаті з вікнами на рівні тротуару, де важко розміститися оркестрантам камерного оркестру „Гілеї". Музиканти загнані в справжній underground.

2. Через відсутність концертної зали оркестр філармонії не має статусу академічного. І музиканти отримують найнижчу у порівняні з іншими мистецькими закладами Херсонщини заробітну платню (здається, так звану, мінімалку).

3. Херсонська обласна філармонія дуже рідко виступала в ДКТ і ще рідше в ККЗ „Ювілейний". В цьому можна переконатися якщо відвідувати її концерти, або вивчити афіші минулих концертних заходів.

До речі обидва зали мають незадовільну для живої класичної музики акустику. Більшість концертів традиційно проходило в концертній залі Херсонського музичного училища (зараз перебуває на ремонті). В 2000-х концерти відбувалися в музеї Шовкуненко.

4. Ідея з перенесенням філармонічних концертів, навіть тимчасово в ДКТ не є продуктивною. Якщо це не єдино можливий варіант, його можна було б переглянути. Філармонії завжди розташовуються в історичній, центральній частині міст.

Звісно це не повний перелік відповідей на питання: Чи постраждала херсонська філармонія від втрати концертної зали? І він не ставить крапку в дискусії.

В публічному просторі Херсонщини відчувається значний дефіцит інформації щодо сучасного філармонічного життя. Можна тільки уявити собі, які б цікаві результати для розвитку цієї теми могло б дати ґрунтовне журналістське дослідження філармонічного життя області, яке б включало глибинні інтерв'ю з працівниками філармонії: адміністрацією та музикантами – оркестрантами та солістами (діючими та колишніми), представниками глядацької аудиторії, проведення відповідних фокус-груп з болючих та чутливих щодо філармонії тем, аналіз відкритих статистичних даних стосовно відвідання концертів херсонцями, питань організації реклами, динаміки концертного життя, концертних заходів та фестивалів тощо.

Зазначена тема могла б стати і предметом цікавого теоретичного та науково-практичного дослідження для Херсонського державного університету, де навчаються майбутні херсонські журналісти і мистецтвознавстві.

Риторичне питання: хто і як вирішить долю філармонії чекає відповіді. Час минає. Вже скоро чверть століття відійде, а зали все немає. Ми залишаємось єдиною в Україні областю без філармонії у повноцінному розумінні цього слова.

Іван ВИШИВАНЮК

P.S. А поки можемо привітати сусідів одеситів з музичними успіхами у Польщі. Національний одеський філармонічний оркестр (художній керівник і головний диригент американець Хобарт Ерл) 09 грудня блискуче виступив на закритті International Gorczycki Festival.