Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Які зміни чекають на випускників херсонських шкіл у 2020 році

Здається вперше за останні 5 років дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) стали відомі у вересні, всього через кілька днів після початку нового навчального року, а не за кілька днів до його завершення, у травні.

Нагадаю, що останні кілька років у системі проведення ЗНО спостерігалася суттєва «чехорда», коли терміни оголошували останньої миті, а іноді «остаточні» зміни вносили у той час, як тестування розпочиналися.

Здається цього року нове керівництво профільного міністерства схаменулося і вирішило зберегти нерви випускникам та їх батькам.

Основна сесія ЗНО у 2020 році пройде з 21 травня по 15 червня.

Реєстрація на ЗНО у 2020 році пройде пізніше ніж у попередні роки, а саме з 3 лютого до 24 березня.

Запрошення-перепустки в кабінетах учасників ЗНО з'являться до 30 квітня.

До «основної» сесії» буде включено тестування з 11 предметів:
з математики – 21 травня
з української мови та літератури – 26 травня
з фізики – 28 травня
з іспанської, німецької, французької мов – 1 червня
з англійської мови – 2 червня
з історії України – 4 червня
з біології – 9 червня
з географії – 11 червня
з хімії – 15 червня

Крім того стало відомо, що у 2021 року випускники проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО вже з чотирьох предметів (зараз з трьох).

Валерій Бойко, виконуючий обов'язки директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) ще напередодні навчального року заявив: «Перспектива 21-го року. Фактично зараз є бачення наступного: на відміну від 2020-го і у поточному році випускники, які будуть закінчувати здобуття повної загальної середньої освіти в 21-му році, повинні будуть обов'язково пройти державну підсумкову атестацію не по трьом, а з чотирьох предметів. Два предмети – українська мова та математика – будуть обов'язковими для всіх незалежно від типу навчального закладу... і добровільно з двох предметів: можна буде обрати або історію України, або іноземну мову. І, четвертий предмет, за вибором абітурієнта – з того переліку, який є незмінним вже кілька років». 

Тести з української мови та математики будуть дворівневими.

Що ж стосується «нового» українського правопису, який викликав цілу низку скандалів (зараз йде мова, що він може бути відмінений або як мінімум відтермінований), то під час ЗНО його не будуть перевіряти ще п'ять років.

Валерій Бойко: «У зв'язку зі вступом в силу нового українського правопису, згідно з документом Міністерства освіти і науки, у найближчі 5 років нові норми українського правопису, поки вони не стануть усталеною практикою навчання в закладах загальної середньої освіти, перевірятися в тесті з української мови та літератури не будуть, тобто не буде завдань, в яких буде перевірятися правильність написання «проект – проєкт», «кафедра – катедра» тощо...».

При цьому, якщо учень буде використовувати новий правопис при виконанні творчого завдання, це не буде вважатися помилкою.

Нагадаємо, що 22 травня 2019 року, КМУ прийняв Постанову № 437 «Питання українського правопису», якою схвалив нову редакцію українського правопису. Документ підготувала спеціально створена Національна комісія з питань правопису, до якої входили «вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України».

Чи доцільно було вводити такі зміни? Чи знають випускники шкіл бодай існуючий об'єм? Відповідь дають результати ЗНО. Сказати, що вони «невтішні» – нічого не сказати.

Щодо мови ЗНО, то відомо, що УЦОЯО може надавати екзаменаційні завдання російською, угорською, румунською, молдовською, польською та кримськотатарською мовами.

«Серед цих предметів переклад, в першу чергу на російську мову, замовляють абітурієнти з природничо-математичних предметів, де є якісь відмінності в україномовній або російськомовній термінологіях», - пояснив Бойко.

Цього року завдання російською мовою з фізики отримали 10,9% абітурієнтів, з математики – 8,6%, з хімії – 8,3%, з біології – 6,6%, географії – 6%, історії України – 3,4%.

При цьому екзаменаційні тести кримськотатарською мовою взагалі ніхто не отримував.

Хто більш успішний?

УЦОЯО констатує, що, за підсумками державної підсумкової атестації, дівчата показали більш високі результати, ніж юнаки.

«Істотної гендерного нерівності між учасниками зовнішнього незалежного оцінювання ми не спостерігаємо. При цьому приємно відзначити, що наші дівчата є більш наполегливими і їх результати на достатньому і високому рівні трішки краще, ніж у юнаків... Так чи інакше, дівчата в школі у нас вчаться краще», - констатував Бойко. 

Як приклад було наведено результати державної підсумкової атестації з української мови, згідно з якими високий рівень тестування показали 17,8% дівчат і лише 6,6% юнаків. На достатньому рівні іспити здали 32,8% дівчат і 21,7% юнаків, середній рівень продемонстрували 39,5% дівчат і 47,8% юнаків, а початковий – 9,9% дівчат і 23,8% юнаків.

З інших предметів результати за гендерною ознакою розподілилися приблизно таким саме чином.

Крім того в УЦОЯО зазначили, що, як і у попередні роки, кращі результати показують випускники гімназій, ліцеїв і колегіумів. Найгірші результати показують установи профосвіти.

У регіональному розрізі, лідером за кількістю абітурієнтів, які отримали результати держатестації на високому рівні цього року опинилися Київ і Черкаська область. Останніми в списку успішності значаться Закарпатська, Рівненська та Чернівецька області.

Херсонщина навіть не в середині

На жаль немає чим похвалитися Херсонщині – 20 місце з 24 можливих. А от у начальника обласного управління освіти пана Криницького новенький автомобіль (який коштує стільки, скільки він не заробляє за весь навчальний рік...). Цікаво, це якось пов'язано з «успішністю» випускників?

Минулого навчального року в Херсонській області працювало 294 школи. Середній бал ЗНО становив 104,4 (по Україні 124,4). Рівень успішного складання – 79%.

ТОП-200 загальнодержавного рейтингу

- «Херсонський фізико-технічний ліцей Херсонської міськради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті», у ТОП-200 посідає досить пристойне 27-е місце. Його рейтинговий бал складає 154,7 (1 місце – 170,3). Бал ЗНО – 161,2 (1 місце – 184,0). Успішність складання тестів – 100%. У 2017 році Ліцей посідав 50-у сходинку.

- «Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 30 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та англійської мови Херсонської міськради», м. Херсон – 65 сходинка. І хоча успішність під час ЗНО тут 100%, але такий результат для навчального закладу «провальний», адже у 2017 році він був на 46 позиції.

Третє місце і нечуваний успіх демонструє «Недержавне навчально-виховне об'єднання «Дошкільний заклад-спеціалізована школа I-III ст. «ХАБАД» з поглибленим вивченням івриту та англійської мови», м. Херсон, у неї 157 місце, і це після 2 726 місця у 2017 році. Правда цього року тут випускалося всього двоє учнів, які складали ЗНО з 7 предметів.

Все, більше жодного навчального закладу з нашої області у ТОП не потрапили. Що ж так негативно вплинуло на успішність? Невже таки дорогий автомобіль начальника обласного управління освіти? Можливо панові Криницькому вже час відправитися на «покій» і піти у небуття (як і більшості його колегам з інших управлінь та департаментів)? Якщо Криницьокого так цікавлять дорогі автівки, то нехай займеться їх реалізацією (або піде мийником машин), а освітою, культурою тощо прийдуть керувати більш освічені і здатні на це люди... Може досить вже прикривати «вишиванками» і «патріотичними гаслами» свої недолугі «вибрики» і «пустопорожні» голови? Чи у нового Голови ОДА інші думки?..

Чим ще «порадували» випускники шкіл цього року?

Якщо першу трійку ТОП начальних закладів, які розташовані у обласному центрі складають навчальні заклади, які підпорядковані місту:

- «Херсонський фізико-технічний ліцей Херсонської міськради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті»

- «Херсонська спеціалізована школа I-III ст. № 24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови Херсонської міськради»

- «Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 30 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та англійської мови Херсонської міськради», то останні три місця «застовбили» за собою заклади професійно-технічної освіти:

- Державний професійно-технічний навчальний заклад «Херсонський професійний ліцей зв'язку та поліграфії»

- Державний навчальний заклад «Вище професійне училище № 2 м. Херсона»

- Державний навчальний заклад «Херсонський професійний суднобудівний ліцей». Заклади з підпорядкуванні пана Криницького. Випадковість?

Все пропало?

Ні! Ще не все!! Є досягнення!!! Наша область у рейтингу шкіл України з української мови та літератури посіла «найвище» 66 місце (ТОП – 72), і це: «Каховський НВК «Гімназія-спеціалізована школа І ст. з поглибленим вивченням іноземних мов», Каховської міськради, Херсонської обл. Її рейтинговий бал склав – 154,8 (кращий – 166,9), бал ЗНО – 181,1 (кращий – 186,7). Всього тести складали – 15 осіб, і всі склали (не смійтеся, це суттєвий успіх, попереду «смертельні» факти).

«Херсонський фізико-технічний ліцей Херсонської міськради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті, м. Херсон», - 125 місце. Далі «Херсонський ліцей Херсонської обласної ради, м. Херсон». На 188 позиції – «Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 30 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та англійської мови Херсонської міськради. м. Херсон».

А тепер про найстрашніше (панів зі слабкими нервами просимо не читати).

При тестуванні з обов'язкового предмету «мова та література» (якщо у вас менше 124 балів з цього предмету вступити у виш неможливо навіть на контракт) цього року не змогли подолати «нульовий» бар'єр (менше 100 балів) – 16,7% тих, хто прийшли на тестування. З них – 51,66% випускники професійно-технічних училищ (ще один привіт панові Криницьокому!). Ще 25,27% – отримали бали на рівні «2» (менше 124), що не дає їм права вступати у ВНЗ, з них 36,98% – учні ПТУ.

Цифри – не брешуть, цифри – свідчать. Дивимося.

«Державний навчальний заклад «Херсонський професійний суднобудівний ліцей» (заклад професійної (професійно-технічної) освіти). Всього у тестуванні брала участь 71 особа. З них: не подолали бар'єр (менше 100 балів, нижче «2») – 57,75%; «двійку» (від 100 до 120 балів) отримали – 38,03%; ледь дотягли до трійки (120 – 140 балів) – 2,82%. На «трійку» (140 – 160 балів) здали – 1,41%. «Чотири» та «п'ять» не спромігся отримати ніхто.

От вам і «патріотичне виховання» – 95,78% не знають «державну» навіть на «3». Може краще взятися за навчання, а не у «Журу» та «вишкіл» гратися і зі смолоскипами по вулицях ходити?

Всього у Херсоні цього року результат «незадовільно» з мови та літератури отримали – 1 476 осіб, з тих, хто брав участь у тестуванні, або 35,8%.

У районах області ситуація просто: «ЖАХ-ЛИ-ВА!».

У «Державному навчальному закладі «Бериславський професійний аграрний ліцей» (заклад професійної (професійно-технічної) освіти) взагалі жодної «трійки». 85,71% – ті, хто не дотягнув до «двійки», а 14,29% – ті, хто її чесно «вистраждав». У підсумку – 100% неуспішність!!!

«Інгулецька загальноосвітня школа I-III ступенів Білозерської районної ради Херсонської області» (середня загальноосвітня школа). 60% – не здолали бар'єр, 20% – отримали «два», 20% – «три». Підсумок: 80% – неуспішність.

«Професійно-технічне училище № 22, смт. Велика Лепетиха» (заклад професійної (професійно-технічної) освіти): 80% – не подолали, 20% – отримали «два». 100% – неуспішність.

Такі приклади можна знайти в усіх районах та містах області. І це тільки один «загальнообов'язковий» предмет... У бік вузькопрофільних навіть дивитися не будемо... Про іноземні мови... Не дай Боже, жодного слова...

Тож, запитання: хто винен? Діти? Батьки? Школа? Вчителі? Керівники напрямків? А може держава, керівники якої стільки років «тилдичили» про свою успішність? От тільки результати кожен рік все більш невтішні.

Кого виховуємо? Рабів для панів з Польщі? Рабам бути грамотними не обов'язково, головне їх завдання не ставити запитань, а вправно з ранку до ночі стоять в полі у позі букві «Z»...

Сергій ОСОЛОДКІН

P.S. Прошу згаданих і не згаданих чиновників судовими позовами автора та редакцію не турбувати – всі статистичні дані взяті з офіційних сайтів тут та тут,  а «оціночні судження» скасуванню та доведенню не підлягають!