Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

В країні влада нова, а проблеми у херсонців старі

В країні влада нова, а проблеми у херсонців старі

У світлі святкування чергового Дня незалежності саме час поговорити, - а що від нас з вами не залежить?

Наприклад заробітна плата, податки, видатки? Тим більше він нас зовсім не залежить як ми будемо жити далі: ще гірше, чи «слуги» будуть щось там налагоджувати?

Прикро, але ці питання насправді від народу не залежать. Жаль, але у черговий раз народ проявив власну байдужість до власного життя. Новий склад Верховної Ради України (ВРУ) назбирали такий, що вже зараз стає моторошно. Що буде далі? Ой, не питайте...

Одне з головних питань, яке треба буде вирішувати новій владі це питання: а чи є шанс повернути до дому тих, хто за останні п'ять років виїхав за кордон, і там вже не просто працює, а обзавівся нерухомістю, більш-менш пристойним житлом і роботою, і вже навіть не помишляє про повернення в Україну.

Так, ці люди ще більш-менш прив'язані до «неньки», але тільки тим, що продовжують допомагати родині (а у більшості вони вже там) і родичам.

Хто ж і наскільки «годує» бюджет?

Цифри неприємно шокують: на думку експертів з Міжнародної організації з міграції (МОМ), для держав Східної Європи та Центральної Азії: «Трудова міграція – важливе джерело розвитку економіки, іноді, більш потужне, ніж кредити або інвестиції».

Як приклад звучить коментар ситуації в Україні про те, що питання не вивчене. Схоже МОМ абсолютно права. Адже невивченим залишається не тільки вплив трудової міграції на економіку, але й, власне, суми, які надходять в країну від «заробітчан».

За даними МОМ сума закордонних грошових переказів в 2017 році склала 12,1 млрд доларів (це майже 11% українського ВВП).

За даними НБУ – 9,3 млрд доларів (яка все одно становить понад 8% ВВП за 2017 рік).

ТОП-10 країн (за показниками НБУ) з яких в Україну надходять найбільші обсяги приватних переказів, за останніх 4 – 5 років не змінився: Польща, Росія, США, Чехія, Італія, Великобританія, Німеччина, Кіпр, Ізраїль і Греція.

На 2019 році Державна служба зайнятості анонсувала чимало змін для українців і обіцяла, що почне по-новому працювати з працевлаштуванням.

Валерій Ярошенко, в.о. голови Державної служби зайнятості: «...в нинішньому році всі безробітні, які стали на облік у центри зайнятості, отримають кваліфіковану допомогу».

Допомогу? У чому? Їм запропонують кваліфіковані робочі місця із високою зарплатою? Не смішно...

Не слід забувати, що ще минулого року Томаш Петршичек, міністр закордонних справ Чеської Республіки повідомляв, що чеський уряд збирається подвоїти квоти на запрошення українських працівників в рамках програми, яка функціонує з 2016 року. Загальний обсяг квот сягне до 40 тисяч людей щорічно.

Хто кого утримає, або скільки там платять?

Що ж саме приваблює наших земляків у скажімо тій самій Польщі? В першу чергу висока, як за нашими мірками, зарплата. А яка вона?

Якщо кинути оком на сусідній штахетник то 8 з 10 оголошень стосуються пропозицій роботи саме у Польщі. І це при тому, що Голова КМУ, що йде у відставку каже, що вони доклали максимум зусиль для того, аби підняти мінімальну заробітну плату. Але «наші» 4173 грн, які заклав Мінфін на 2019 рік, зовсім не «їх», і око не радують. Тому і не зупиняється міграція.

Що ж пропонують «там»? Для початку слід відповісти на два питання: що таке зарплата «брутто» і «нетто»?

Зарплата брутто – сума заробітної плати працівника без урахування податку.

Зарплата нетто – сума, яку працівник отримує після вирахування всіх внесків і податків з зарплати брутто.

Де факто зарплата нетто становить 73% від з/п брутто. Решта це податки які утримує Уряд Польщі. З них:

пенсійне страхування – 9,76%;
страхування від нещасних випадків – 1,8%;
рентне страхування (на випадок пенсії по інвалідності) – 6,5%;
страховий внесок до Фонду зайнятості – 2,45%;
страховий внесок до Фонду гарантування виплат працівникам – 0,1%.

Скільки платять?

Минулого року середня ставка коливалася в межах 2100 злотих брутто/місяць (з січня 2019 – 2250 злотих брутто/місяць (+ 150 злотих). Після сплати податків «чистими» отримують 1634 злотих нетто/місяць і це на 104 злотих більше ніж минулого року. Відповідно до чинного законодавства Польщі роботодавець не може платити менше як 14,70 злотих брутто/годну (12 злотих нетто/год).

Працювати ви можете не більше ніж 168 годин на місяць, або 7 годин на добу при 24 робочих днях. Все, що ви відпрацьовуєте понаднормово – повинно оплачуватися додатково: робота у нічну зміну, робота у вихідні або святкові дні (підвищений тариф).

Хтось ризикне порушувати законодавство? Якщо спіймають, а Національна інспекція праці в Польщі жорстко контролює дотримання правил виплат заробітної плати серед роботодавців, то покарає на повну. Якщо вам не виплатять мінімальну ставку, то роботодавець буде покараний штрафом у розмірі від 1 до 30 000 злотих.

Крім ставки працівникам передбачені пільги і надбавки, яких на жаль практично не зустрінеш в Україні:

Робота вночі (між 22.00 і 7.00) – ще 20% денної погодинної ставки, якщо мінімальна денна погодинна ставка становить 14,70 злотих, то це означає, що працівник має додатково отримувати по 2,94 злотих за кожну годину роботи вночі. Мінімальна погодинна ставка за роботу в нічні години в Польщі в 2019 році становить 17,64 злотих брутто.

У разі неповної зайнятості, коли працівник працює неповний робочий день (половина робочого дня, 1/4 тощо), то його мінімальна заробітна плата буде пропорційна кількості відпрацьованих годин.

Якщо працівник працює на півставки, тобто половину робочого дня, то його мінімальною зарплатою в 2019 році може бути відповідно половина мінімальної місячної зарплати, а саме 1 125 злотих брутто (817 злотих нетто).

Де ж краще?

Якщо порівнювати «там» і «тут», то наші програють по всіх статтях. І це при тому, що Уряд Гройсмана напередодні виборів і Президента, і ВРУ постійно наголошував на тому, що у нас стало жити краще, і що більшість українців вже розчарувалися у тому, що є там, і чи не всі 6 – 9 млн. громадян, які працюють за кордонами держави збираються чи не завтра повертатися в Україну.

Так один з експертів Банкової Олександр Білоус, заявив, що Українці розчаровуються у трудовій міграції, адже стають жертвами обману, стикаються з утиском прав і шахрайством.

Він переконує, що заробіток який можна отримати у Польщі цілком можна порівняти з доходами в Україні: «Мінімальна зарплата в Польщі дійсно вище. Там це близько 12 тисяч. У Києві в середньому заробляють приблизно стільки ж. При цьому дуже багато вакансій на зарплату від 15 тисяч. З цих 12 тисяч, які можна заробити в Польщі, доведеться оплачувати додаткові витрати, харчування. Дуже часто українці отримують найменш оплачувану і непрестижну роботу. Багато просто розчаровуються, стають жертвами обману».

Не секрет, що на спеціалізованих форумах насправді можна зустріти повідомлення тих, хто відпрацював у Польщі, але так і не отримав гроші, а місцеві правоохоронці регулярно затримують сучасних «работоргівців».

Морський відділ прикордонної служби Польщі: наприкінці минулого року звинуватив 42-річного чоловіка у торгівлі людьми. Разом з подільниками він знаходив українців і жителів інших країн, запрошував на роботу, а після забирав паспорт, бив і відправляв на будівництво. Зароблені гроші залишав собі.

Андрій Рева, Міністр соцполітики України: «... у міграції знаходяться 3,2 млн осіб, а проблема торкнулася 9 млн. осіб (у тому числі дітей заробітчан)».

Володимир Гройсман, Прем'єр-міністр України ще минулого року заявляв, що повернутися в Україну трудових мігрантів підштовхне зарплата в 10 тис. грн.: «Вважаю, що середня заробітна плата в країні повинна дорівнювати не менше 10 тис. грн. Я думаю, що в цьому році ми зможемо досягти таких показників. Тоді люди будуть повертатися (з-за кордону)».

Не далі як на цьому тижні, звітуючи про досягнення за час всієї каденції Гройсман анонсував, що якщо їх наступники продовжать його успішний шлях реформ, то українці будуть отримувати $500. На чому базується його оптимізм Гройсман не зазначив. Скоріш за все це була закладка під свого наступника.

Аби вже наприкінці цього року говорити: «Коми ми йшли – ми залишили. Коли «вони» прийшли, то нічого не стало». Так само, як колись говорив Сеня про те, що в Україні не залишилося золотовалютних резервів, а він отримав порожню казну. Голі слова не більше. Суто політична риторика.

Що ж стосується українських заробітчан, то вони насправді нерідко стають жертвами торговців людьми, потрапляють до в'язниць. За останні 5 років помітних поліпшень у ситуації з захистом прав українських трудових мігрантів не відбулося.

Євген Чекарь, юрист центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, адвокат – у країнах Європейського союзу нерідкі випадки порушення прав трудових мігрантів, при цьому в інших країнах ситуація ще гірше (від цього також страждають українські заробітчани):

«Помітних поліпшень в ситуації з захистом прав українських трудових мігрантів за кордоном за останній рік не відбулося. Особливо гостро це відчувається в країнах Африки, Близького Сходу, де як і раніше велика ймовірність стати жертвою торгівлі людьми, що особливо актуально по відношенню до жінок».

У той же час в Росії у мігрантів з України є шанси стати жертвою злочинців або каральної машини правоохоронних органів. Існують масштабні схеми, через які тисячі українців, спокушені обіцянками хороших заробітків і вирішення житлових проблем, на багато років виявилися за гратами російських в'язниць.

Наприклад, один із розповсюджених варіантів – людям пропонують працевлаштуватися на посаду кур'єра. Насправді вони займаються незаконним розповсюдженням наркотиків (курильних сумішей) і прекурсорів. У РФ передбачено покарання за таку діяльність від 4 до 20 років позбавлення волі.

Українці яких ловили на цих «схемах» отримали реальні терміни від 3,5 до 20 років. Багато хто і до цього часу знаходяться за гратами. Російські судді не беруть до уваги їх аргументи щодо того, що вони практично стали жертвами торгівлі людьми.

Гельсінська спілка з прав людини займається переводом людей у місця позбавлення волі в Україні, вже переведено близько 30 осіб. У той же час, на відміну вироку вони розраховувати не можуть. Швидше за все українська влада небезпідставно побоюються, що якщо українські суди почнуть скасовувати їм вироки, російська влада відмовиться передавати інших ув'язнених, які відбувають термін в РФ за аналогічними вироками.

Всього від схеми постраждали близько 2 тисяч осіб. «Останнім часом на цю схему стали потрапляти люди, які проживають на непідконтрольних територіях у Східній Україні. Туди, судячи з усього, перебралися вербувальники, які діяли до цього на підконтрольній території», - розповів Чекарь. На підконтрольній території проти вербувальників було порушено кримінальну справу.

Робоча сила є, але не в Україні

Що ж стосується робочої сили в самій Україні, то у липні Нацбанк представив звіт відповідно до якого в Україні в усіх сферах відчувається гострий дефіцит робочої сили.

Зазначалося, що найгірше йдуть справи в будівельному секторі та промисловості. При цьому, за даними Міністерства праці та соціальної політики Польщі, в 2018 році саме в цих видах діяльності була зайнята велика частина українських трудових мігрантів.

То ж, думаємо: а що ж не так у нас, якщо люди які начебто можуть заробляти стільки ж в Україні скільки мають у Польщі, з усіма витратами та незручностями проживання далеко від родини продовжують працювати «там», а про «тут» і не думають?

А що буде з бюджетом, якщо він буде позбавлений десятків мільярдів гривень надходжень від тих самих «заробітчан»? Чи зможе українська дійсність перекрити ті надходження за рахунок високих заробітних плат (через місцеві податки)?

Цікаво, що з цього приводу скаже нова влада, яку ми назвемо повністю легітимною вже 29 серпня?

Сергій ОСОЛОДКІН