Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Що може стати на заваді виборам навесні 2019 року?

Що може стати на заваді виборам навесні 2019 року?

Перші три тижні виборчої кампанії виборів Президента України позаду. На перший погляд, здається нічого надзвичайно, крім гучної заяви щодо участі у виборчий кампанії Володимира Зеленського, не сталося. Але, це тільки на перший погляд...

Поліція, як ніколи активна (такого не було років 20), за її повідомленнями там вже зареєстрували біля 100 звернень щодо порушення чинного законодавства про вибори. Не всі заяви підтвердилися, але сам факт вражає.

Про порушення, перестороги і ризики більш детально. Як заявив 18 січня Глава Міністерства внутрішніх справ України Арсен Аваков «З початку виборчої кампанії МВС і Нацполіція отримали вже 91 звернення від громадських організацій і громадян про правопорушення в ході проведення передвиборної агітації».

Поліція реагує настільки активно, що експерти задалися питанням: чому Аваков заявив, що поліція буде реагувати на всі випадки беззаконня беззастережно, незалежно від політичної приналежності? Поки слова не розходяться зі справами.

Аваков: «В результаті розгляду звернень:
- щодо порушень, передбачених ст. 212-13 КУпАП (виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, в якій відсутня інформація про місце друку, тираж, осіб відповідальних за випуск) – оформлено 29 адміністративних протоколів;
- щодо порушень, передбачених ст. 212-14 КУпАП (порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами, або розміщення їх у заборонених місцях) – оформлений 1 адміністративний протокол;
- по 2 епізодах відкрито кримінальне провадження за ст. 296 (хуліганство);
- по 51-му матеріалу проводиться перевірка (кожен день, за результатами перевірок, від 10 до 15 рішень щодо санкцій);
- по 8 зверненнями – інформація не підтвердилася і вони залишені без реагування».

Крім того Аваков заявив, що Нацполіція проводить власні спостереження та відстежує ситуації на які реагує відповідним чином. Станом на суботу процесуально зафіксовані порушення у: Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій, Київській областях та у м. Києві – на користь зареєстрованих кандидатів у Президенти України: С. Капліна, А. Гриценко, Е. Мураєва, А. Садового, І. Шевченко, В. Наливайченко.

Окремо відзначився Херсон, де минулої п'ятниці сталися силові дії під час політичних процесів.

Аваков: «...в Херсоні, серед інших, затриманий голова обласної організації Соціалістичної партії, голова якої Ілля Ківа публічно оголосив про свою участь у виборах Президента.
Зараз проводиться перевірка причетності затриманого до силового інциденту в прес-клубі газети «Новий день»: бійці, застосуванні травматичної зброї і сльозогінного газу. Йому оголошено про підозру у вчиненні протиправного діяння, передбаченого ст. 296 (хуліганство) КК і буде прийнято рішення про запобіжний захід».

При цьому Аваков попередив: «Нацполіція буде діяти по межі жорсткості закону. Виборча кампанія повинна проходити спокійно і мирно – без пострілів, сльозогінного газу та силових акцій!

Ми будемо дуже жорстко зупиняти будь-які спроби дестабілізації ситуації в країні, в будь-якому населеному пункті».

Вперше не обійшов міністр теми формування «сіток» та організації «каруселей» щодо скупки голосів за «чорні» гроші: «Хочу попередити «політтехнологів» поки не пізно – МВС і Нацполіція ретельно вивчає цю інформацію, ми не допустимо підкуп виборців і скупки голосів».

Особливо привертає увагу фраза: «Реагування МВС на ці процеси, можливо буде для багатьох несподіваною публічною катастрофою. Ніхто не домовився і не домовиться з МВС і Нацполіцією про «широко заплющені очі» гидоти скупки голосів. Ми будемо діяти жорстко – незалежно від яскравості і соціального статусу кандидата, ступені його опозиційності і провладності! Запам'ятайте ці рядки. Прочитайте уважно всі ті, кому вони адресовані».

Авакова коментують всі політики: одні вважають, що це тиск на кандидатів, які не влаштовують провладну структуру; інші, навпаки, говорять про те, що Аваков і Яценюк домовилися з кандидатами які мають шанс на другий тур, і готові грати у «справедливість» на боці цих політиків за майбутні преференції.

Кажуть, що заява наробила чимало галасу в стані одного з майбутніх кандидатів, якому без «сітки» та «каруселі» не виграти.

Якщо заявлене хоч трохи та відповідає дійсності, і поліція якщо й не буде проявляти ініціативу, то принаймні не буде заплющувати очі, то «сітки» можуть стати зашморгом на шиї тих, хто на них розраховує. Достатньо одного слова Авакова і для організаторів все полетить шкереберть.

Що ще загрожує виборам: «Тотальна війна», «Локальний конфлікт», «Диверсії по всій країні»?

Почнемо з «локального конфлікту», як ситуації, яка вже була апробована минулого року в Керченський протоці. Чи випадково військові опинилися там? Чи випадково вели себе так? Фахівці сперечаються кілька тижнів і одностайності у їх висновках немає. Але всі зазначають: «задумка» була «красивою», а втілення у життя «бездарним».

З першої секунди стало зрозуміло, що ситуацію «грають» під головну тему «відтермінувати» вибори. І коли Порошенко у спішному порядку заявив про введення військового стану: майже ні у кого не залишилося сумнівів – ситуація побудована, до неї готувалися. А далі сталося несподіване: депутати ВРУ «показали зуби» і Порошенко з ганьбою, вперше, був змушений відступити.

Кажуть, що не обійшлося і без кількох телефонних дзвінків по закритих лініях від «друзів» з Європи та з-за океану. Там були у шоці. Судячи з усього рішення приймали без їх відома, що дуже розлютило «фінансових друзів». Дзвонили не тільки на Банкову але й у партійні офіси кількох політичних сил, які розраховують на участь у наступному складі ВРУ.

Хоча ВРУ і підтримала ініціативу Порошенко, але у відверто «кастрованому» вигляді, який не давав зробити головне – відтермінувати вибори. Порошенко, аби «зберегти обличчя», заявив: він гарантує проведення виборів відповідно до Конституції. Депутати ВРУ «знахабніли» настільки, що одночасно з введенням ВС прийняли рішення про проведення виборів 31 березня 2019 року.

ВС минув, а головна проблема влади: як виграти вибори при низьких рейтингах і відсутності здобутків – залишилася. Чого чекати далі? Екстремісти залякують трьома можливими сценаріями.

Сценарій 1. Масштабна війна і повна відміна виборів. Головна больова точка – Донбас. Звідти можна запустити будь-який військовий сценарій від локального протистояння до тотальної війни (грань між ними примарна: де гарантії, що керований конфлікт не вийде з-під контролю).

Військові дії можуть з позиційного стану перейти у стадію захоплення. Спровокувати це може що завгодно – від раптової атаки однієї з сторін до гучного теракту в прифронтовій зоні, після якого почнеться «удар у відповідь».

Але ввести воєнний стан по всій Україні дозволить лише дійсно масштабний характер конфлікту – з операціями на рівні Дебальцеве або Іловайська. У такому випадку: вибори скасують і перенесуть на невизначений термін, а влада отримує нарешті необмежені повноваження по всій країні.

Порошенко та його «рупори» постійно говорять про можливий напад з боку Росії. Наприкінці минулого року Порошенко заявляв у інтерв'ю німецьким ЗМІ: «...Москва намагається отримати наземний коридор з Донбасу в бік анексованого Криму, захопивши Маріуполь і Бердянськ».

Експерти, натомість, аналізуючи сигнали з Кремля, говорять: там не хочуть воювати. Стратегія Путіна, про яку він відкрито говорить, полягає у ставці на зміну влади в Україні під час президентських і парламентських виборів, після чого з новими керівниками в Києві він розраховує домовитися про реалізацію політичної частини Мінських угод (реінтеграції Донбасу в Україну в форматі особливого статусу), що дає йому можливість відкрити шлях до зняття більшої частини європейських санкцій проти Росії.

А роздмухування конфлікту, це автоматичний перенос виборів, що суперечить стратегії, а тому за власною ініціативою Кремль на військове загострення навряд чи піде.

Тут немає однозначної відповіді ще на ряд питань: чи підуть на таке депутати і чи проголосують знову за військовий стан? Чи піде на таке Захід? І в США, і в Європі неодноразово говорили: військовий розвиток конфлікту для них неприйнятний. Для Європи це додаткова – економічна проблема: загострення конфлікту теоретично повинно змусити її відмовитися від добудови газопроводу (натомість це вигідно США), а гроші вже вкладено.

Сценарій 2. Часткова війна, з виключенням можливості голосувати Південному Сходу України. Експерти вважають, що більш передбачуваним сценарієм може стати локальне протистояння на Донбасі. З жертвами і видовищними терактами, але без серйозних порушень по «лінії фронту».

Києву такий сценарій дає можливість ввести локальний військовий стан в тих областях, де буде конфлікт, а також у прилеглих регіонах (Донецька, Луганська, Харківська, Дніпропетровська і Запорізька області).

«Бонуси» тут на поверхні: з процесу виключаються області, які готові голосувати за Юрія Бойко та Володимира Зеленського, шанси яких на другий тур знижуються, а у Порошенка зростають.

«Ще один аргумент для влади на користь такого розвитку подій – на це теоретично можна буде умовити тих кандидатів, чиї результати у зазначених областях теж залишають бажати кращого», - вважають технологи (маючи на увазі Тимошенко).

Чи підуть на таке депутати і «західні друзі»? Якщо так, то матимемо повторення історії 2014 року, коли було виключено Донбас з виборів, а «помаранчевий» Порошенко прийшов до влади, не відволікаючись на «чужорідний» східний електорат.

Втім, тут є суттєві моменти. По-перше, для Тимошенко куди вигідніше потрапити у другий тур з Бойко, проти якого можна експлуатувати образ «реваншиста». З Порошенко, який грає з нею на одному «електоральному полі», але який володіє суттєвим адмінресурсом, буде складніше. Тоді як Захід у парі «Тимошенко-Бойко» скоріш за все зробить ставку на Тимошенко.

По-друге, «заокеанський» Захід може не погодитися на такий варіант. Локальний конфлікт не скасовує добудову «Північного потоку-2» (що вигідно США, адже вони претендують на поставки газу в Європу). Такий сценарій буде суто внутрішньоукраїнським, його владнання впаде тяжким вантажем на плечі Берліну, Парижу і Вашингтону (для останнього без будь-яких вигод).

А якщо згадати яскраві реакції Європи на Керченську кризу? Там сутички між Україною і РФ абсолютно нікому не потрібні. До того ж на Заході всі розуміють: кінцева мета всіх рухів – маніпуляція виборами (про це відкрито писала європейська преса, особливо та, яка є «рупором» владних думок).

По-третє, економічна проблема. При загостренні «війни» економіка України відчує посилений тиск, гривня прискорить падіння. Це може звести нанівець інші переваги плану «виключення Бойко», і Порошенко ризикує не пройти у другий тур.

Сценарій №2 більш реалістичний ніж №1, але на його втілення майже не залишилося часу. Москва, скоріш за все, не стане виходити за рамки позиційного конфлікту – їй важливо не допустити вступ в силу Сценарію №1 і зрив будівництва «Північного потоку-2».

Сценарій 3. Диверсії по всій країні. Ще одна проблема вищеописаних сценаріїв – вони, при всій своїй складності, не гарантують підсумкової перемоги Порошенко. Перший загрожує розвалом країни, другий – «виключає» тільки одного чи двох конкурентів. Обидва різко обвалюють економіку країни, що б'є по влади і по Порошенко.

Ідеальний варіант: ввести військовий стан по всій країні, але при цьому ні з ким не воювати. Це був варіант, який і намагався Порошенко втілити у життя 26 листопада 2018 року, вимагаючи військовий стан на два місяці по всій Україні, фактично ні з ким офіційно не воюючи.

Третій варіант сценарію «запасний», не дієвий, але можливий: вибухи, масові диверсії на військових об'єктах одразу в усіх областях України, це може дати можливість спробувати скасувати в країні демократію – хоча б на певний час.

Але й це примара позавчорашнього дня.

Якби такі дії сталися 5 – 7 тижнів тому, вони би «підтвердили» правоту Порошенко щодо того, що країна «під загрозою вторгнення» (Рада була б змушена продовжити і розширити військовий стан на всю країну). В такому варіанті влада мала б всі можливості введення тотального контролю над ЗМІ, громадянами та опозицією. А вже після проведення «зачистки» був би сенс виходити на вибори у найбільш зручних умовах з домінуючих позицій.

Чим можливе таке зараз? Чи збільшить це рейтинг владі? Скоріш за все він стане ще меншим, ніж зараз. У «Руку Москви» вже ніхто не вірить: не 2014 рік. А відміна виборів буде розцінена в суспільстві абсолютно однозначно.

Другий ризик – це «ексцес виконавця». Для втілення схеми у життя в ній буде задіяно занадто багато людей – висока ймовірність витоку інформації, що стане початком грандіозного скандалу.

Третій ризик – такий варіант однозначно не буде підтриманий Європою і США (хотіли б забезпечити перемогу одного з кандидатів на виборах, зробили б без явного введення диктатури – працюючи з елітами). Крім того зовнішньополітичні завдання для Заходу сценарій №3 не вирішує.

Я переконаний (на відміну від влади), що нас чекає Сценарій 4. Проведення виборів без ексцесів. Ризики описані експертами у сценаріях 1, 2 і 3 явно перекривають переваги, то всім нам – людям миру і добра слід вірити, що вибори пройдуть без ексцесів.

Ці переваги на поверхні. План влади протягнути військовий стан у «жорсткому» вигляді через Раду провалився ще минулого року, що одразу показало безмежну слабкість правлячої команди, яка, скоріш за все, більше не піде на таке різке загострення ситуації. А всі заяви які роблять Турчинов, Полторак, Порошенко, що «ми готові знову й знову йти у керченську протоку і доводити, що ми все можемо і нам «море по коліно», не такі вже й героїчні.

Та й «західні» партнери кволо відреагували на запрошення «покататися» на військових катерах по протоці, особливо після того, як Росія однозначно заявила, що буде ставитися до всіх однаково – в рамках законодавства. Провокація може бути? Так, але скоріш за все українська сторона вже не ризикне йти на більш серйозне загострення – ніж заяви у пресі.

Німеччина в ультимативній формі зажадала від Банкової не переносити вибори, хоча як зазначає одне з видань: «Меркель навряд чи зможе гарантувати безпеку бізнесу Петра Порошенка і його оточення після зміни влади в Україні. Тому виключати жорстких сценаріїв розвитку ситуації не можна».

Будемо сподіватися що і Порошенко, і ті хто поруч розуміють, що втягнення країни у повномасштабне криваве протистояння може коштувати життя не тільки ще тисячам громадян України (заради того аби Порошенко продовжував збагачуватися на крові українців), а може закінчитися для нього особисто досить трагічно – доля Януковича може видатися йому казковою. Може так статися, що йому не вдасться добігти до «Парагвайського кордону»... російський для нього вже закритий...

Військова риторика у виступах Порошенка та його оточення залишиться. Це зрозуміло, їм треба тримати країну в напрузі, але дій не буде, і вже 1 квітня, у День сміху, ми полегшано зітхнемо і, дай Боже, цю сторінку історії України (найжахливішу в сьому столітті) перегорнемо...

Сергій ОСОЛОДКІН