Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Херсонцям про вибори Президента

Херсонцям про вибори Президента

До офіційного старту президентської виборчої гонки залишилося 6 днів... Символічно, чи не так, що саме останньої доби старого року, бере старт кампанія по висуванню тих, хто повинен привести нас у «світле майбутнє»?

Я особисто хочу вірити, що це насправді символічно, і що саме в цьому році ми залишимо все погане і візьмемо «високий старт» у напрямку кардинальних зміни у наступному.

Я дуже далекий від думки, що за одні вибори ми зможемо змінити все настільки, що будемо говорити: «Ми зробили все, назад вороття немає, ми рухаємося шляхом покращення життя не 10 – 15 сімей, а всієї української родини», що, нарешті, від гасел і навішування ярликів перейдемо до рішучих дій.

Хочу вірити, що новий шлях буде вгору. Рухатися вдалеч можна тоді коли навколо простір. А ми зараз, з того провалля у якому сидимо, бачимо хіба, що маленький шматочок неба. Перед тим як рухатися у якійсь бік: Заходу чи Сходу, Півночі чи Півдня треба вишкрябатися з прірви і побачити обрії. Отже, рух вгору!

Розпочнемо його з виборів нового президента, продовжимо обравши нових депутатів ВРУ, а закінчимо виборами місцевого депутатського корпусу. Плани амбітні, великі, але без їх здійснення змін не відбудеться – з прірви не піднятися.

Президент. Яким він буде? Що принесе, куди поведе? Детально про це можна буде говорити тільки після того, як побачимо кандидатів.

Ті, які сьогодні говорять про свої наміри, по-перше, не факт, що будуть висуватися; по-друге, не факт, що їх зареєструє ЦВК (для цього її й переобирали); по-третє, не факт, що всі будуть боротися.

Зрозуміло, що з того натовпу який вже заявив про свою участь у майбутньому процесі, лише 3 – 4 особи можуть реально на щось претендувати.

Історичний екскурс. Кількість кандидатів на крісло Президента України: 1991 рік – 6 осіб; 94 рік – 7; 99 рік – 13; 04 рік – 26; 10 рік – 18; 14 рік – 21. Говорять, що цей рік буде найбільш врожайним.

Офіційно висування кандидатів розпочнеться 31 грудня, кандидатом буде той, кого зареєструє ЦВК. Зараз є ряд осіб, які заявляли, що вони будуть висувати свої кандидатури (виключно за абеткою): Роман Безсмертний, Ольга Богомолець, Інна Богословська, Юрій Бойко, Анатолій Гриценко, Юрій Дерев'янко, Дмитро Добродомов, Руслан Кошулинський, Ілля Кива, Олег Ляшко, Євген Мураєв, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Олександр Онищенко, Андрій Садовий, Надія Савченко, Сергій Тарута, Юлія Тимошенко, Мішель Терещенко, Олександр Шевченко.

Прізвищ поки 20, але це далеко не кінець, це навіть не офіційний початок.

Офіційні терміни

Старт кампанії: 30 грудня 2018 року – ЦВК проголосить старт.
Висунення кандидатів: 31 грудня 2018 року (триватиме до 4 лютого 2019 року).
Закінчення реєстрації: 9 лютого 2019 року.
Дата голосування: 31 березня 2019 року.
Оголошення результатів: до 10 квітня 2019 року.
Другий тур: 21 квітня 2019 року. У випадку якщо жоден з претендентів у І турі не набере 50%+1 (від тих, хто візьме участь у голосуванні).
Оголошення результатів другого туру: до 1 травня 2019 року.
Інавгурація президента: до 3 червня 2019 року.

Другий тур?

Чи буде другий тур? Питання цікавить багатьох. Аналітики чи не 100% гарантують, що цього разу без другого туру не обійтися.

Історичний екскурс. В І турі за часи Незалежності, українці обирали президентів двічі: у 1991 році – Леоніда Кравчука та у 2014 році – Петра Порошенка. В обох випадках ситуація була надто емоційна, яка й дала можливість провести вибори в один тур. У 2019 на це сподіватися годі.

Статистика. Результати соціологічних досліджень свідчать, що явного фаворита немає, і говорити, що така людина з'явиться немає жодних сподівань.

Найсвіжіші рейтинги показують, що лідери на перших трьох позиціях постійно змінюються, але набір прізвищ залишається незмінним.

Тиждень тому навів результати Київський міжнародний інститут соціології, який провів опитування з 23 листопада по 3 грудня 2018 року:

1 місцеЮлія Тимошенко – 21,2% (серед тих, хто визначився).
2 місцеВолодимир Зеленський – 14,6%.
3 місцеПетро Порошенко – 11,6%.
4 місце Юрій Бойко – 11,0%.
5 місце Олег Ляшко – 8,7%.
6 місце Анатолій Гриценко – 8,2%.

27,6% – не визначилися; 9,3% – не братимуть участь в голосуванні; 4,7% – «проти всіх» (такої графи у бюлетені не буде).

Якщо у другий тур потрапляють: Тимошенко – Зеленський, останній перемагає. В усіх інших варіантах Тимошенко виграє...

Історичний екскурс. Результати червня: Тимошенко – 19,5% (серед тих, хто збирається голосувати і визначився), Гриценко – 12,6%; Ляшко – 10,7%, Бойко – 10,2%, Порошенко – 8,5%, Зеленський – 8,3%, Рабинович – 7,5%, Вакарчук – 7,4%.

Можливі претенденти суттєво змінили позиції (окрім Тимошенко).

Що робитимуть інші?

Решта можливих вже зараз немає шансів, але буде балотуватися. Сенс? Їх два.

ПЕРШИЙ – представники окремих політичних партій, заздалегідь мобілізують електорат перед парламентськими виборами 27 жовтня 2019 року. Намір? Подальше «розкручування» власного імені (дає можливість підтримувати інтерес до майбутнього політичного проекту).

ДРУГИЙ – «технічні кандидати». Будуть працювати проти лідерів, відтягуючи у них голоси в першому турі. «Технічних кандидатів» будуть використовувати потенційні лідери задля боротьби з найближчими опонентами.

«Технічні кандидати» будуть працювати в першу чергу проти Тимошенко. Всі хто будуть балотуватися із схожими програмами, будуть її конкуренти в першому турі. Вони не просто послаблятимуть її позиції, їх завдання дати шанс головному опоненту – Петрові Порошенко на вихід у другий тур.

Основною «зброєю» технічних кандидатів буде агітація «проти». Іноді буває так, що з наближенням дня голосування ці кандидати різко «змінюють напрямок», або «Знімають» себе з перегонів.

Історичний екскурс. На виборах 2014 року Наталія Королевська, Олег Царьов, Зорян Шкіряк, Петро Симоненко, Олександр Клименко та Василь Цушко заявляли про зняття своїх кандидатур. Хоча ЦВК зняла лише Королевську і Царьова (інші оголосили про свій намір запізно), ситуація із «перетоком» голосів була цікавою.

Відповідно до положень закону про вибори цього року останнім днем зняття з реєстрації буде 8 березня. Цікаво, хтось з «технічних» кандидатів зробить святковий подарунок одній з основних претенденток – жінці?

Аналітики вже зараз говорять, що ймовірний варіант другого туру: Тимошенко – Порошенко. Навіть якщо пара складається: Порошенко – Тимошенко, то у другому турі Порошенко все одно програє.

Якщо Тимошенко не буде у другому турі?

Політтехнологи розглядають різні варіанти, у т.ч. й фізичне усунення Тимошенко. Але, навіть такий розвиток подій не дає шанси на перемогу в другому турі Порошенко.

Навпаки: у разі фізичного усунення Тимошенко (хто б це не зробив) всю відповідальність покладуть на печі Порошенко. Скоріш за все у такому розкладі: другий тур йому взагалі «не світить».

У кого є шанси стати кандидатом?

Ризикнути може будь-який громадянин України, якому на день висування буде 35; який володіє державною мовою; який 10 років проживає на території Україні; який має 2,5 млн. грн. для застави; у якого є Програма; який надасть декларацію про доходи за попередній рік; напише згоду, що не буде мати корпоративних та інших майнових прав у разі обрання; якого висуне політична партія (блоків не буде), або він буде самовисуванцем.

Хто має «реальні» шанси на «гіпотетичну» перемогу?

Той, у кого є фінанси на ведення рекламної кампанії і доступ до медіа. Фахівці констатують: і те, і інше сконцентровано в руках кількох фінансово-промислових груп. Тому, окрім прямої політичної реклами, кандидат має бути представлений у новинах, ток-шоу, повинен мати позивні згадки від політичних експертів, лідерів громадських думок. Саме з цим у кандидатів «президентського пулу» першої лінії суттєва проблема.

Найменший доступ до ЗМІ мають Юлія Тимошенко, Юрій Бойко та Анатолій Гриценко. Не частий гість у інформаційному просторі й Олег Ляшко, а Зеленський взагалі відсутній. Їх представників (крім Зеленського), але не їх самих, можна зустріти хіба що на 2 – 3 «опозиційних» каналах і то не так часто як це було раніше.

Якщо свого часу «NewsOne» та «112 Україна» їх запрошував часто, то після того, як представники Тимошенко та Ляшка у ВРУ проголосували фактично за їх «закриття» через Раду Національної безпеки і оборони – їх там бачити не раді.

Ляшко вже встиг «повинитися» у прямому ефір NewsOne і перепросив за своє голосування. Тимошенко намагається прокласти шлях на «1+1». При цьому слід зазначити, що у «опозиційних» каналів «NewsOne» та «112 Україна» (а рекламу, навіть не зрозумівши суті, їм зробила сама влада) з'явилися власні «фаворити».

Як тільки розпочнеться виборчий процес, ЗМІ не зможуть відмовити кандидату на пост Президента у розміщені реклами (з наступного дня після реєстрації), якщо вони розмістять рекламу іншого (вимога Закону «Про вибори Президента»).

Звісно, що певні прогалини у законодавстві є, але скористатися ними буде складно. Ролики Тимошенко на загальнодержавних TV каналах з'являться, але її участь у програмному контенті буде обмежена (кожен має на меті не тільки заробляти гроші, але й підтримувати «свого» претендента).

Агітувати як «за», так і «проти» не заборонено

Стаття 58 Закону «Про вибори Президента України»: «Передвиборча агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост президента України.

Передвиборча агітація може здійснюватися в будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України».

Саме цим і займуться «технічні кандидати», які, як і всі інші, мають право агітувати проти інших учасників процесу.

Як бути переселенцям з Донбасу та Криму?

З вересня 2018 року, після того, як ЦВК спростила процедуру голосування – переселенці, виборча адреса яких міститься в ОРДЛО чи окупованому Криму, можуть голосувати без документів, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їхнього голосування.

Їм достатньо (з паспортом) з'явитися у відділ ведення держреєстру виборців (ДРВ) за місцем проживання і написати заяву з проханням тимчасово змінити місце голосування.

Скільки громадян підуть голосувати?

Теоретично (відповідно до ДРВ) участь у голосуванні можуть взяти 35,6 мільйонів українців. Хоча прогнози щодо того, скільки людей насправді прийде на виборчі дільниці, невтішні, і цьому є низка причин:

По-перше, не голосуватиме переважна більшість населення окупованих Криму та Севастополя, де, за даними ДРВ, проживають майже два мільйони виборців. Окуповані райони Донецької та Луганської областей – разом із підконтрольною територією – нараховують майже п'ять мільйонів виборців. У свою чергу, на обліку Мінсоцполітики станом на 12 листопада 2018 року перебуває 1,5 мільйони переселенців з Криму та ОРДЛО.

По-друге, останній перепис населення в Україні відбувся ще в 2001 році, а саме відносно нього формується загальна кількість виборців. Як результат, на виборах регулярно рахують голоси «мертвих душ».

По-третє, соціологи констатують розчарування українців у нинішній політичній системі, як наслідок – відсутність явних лідерів у рейтингах кандидатів у президенти. Кожен четвертий українець не планує брати участь у виборах, а на Донбасі – кожен третій.

Основний аргумент відмови від участі у виборах – відсутність кандидата, за якого варто було б проголосувати.

По-четверте, заробітчани. За різним підрахунками на заробітках знаходиться до 5 мільйонів осіб. Участь у голосуванні зможуть взяти тільки ті, хто перебуває закордоном офіційно і знаходиться на консульському обліку. Таких громадян всього кілька тисяч.

По-п'яте, традиційно участь у голосуванні в першу чергу готові взяти люди старшого віку, молоді це «не цікаво».

Таким є стан речей на сьогодні, 24 грудня, всього за 6 днів до офіційного старту виборчого марафону, який триватиме наступні майже два роки. Тож, успіхів всім нам!

Сергій ОСОЛОДКІН