Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Херсонці, вас «розводять»

Херсонці, вас «розводять»

Кожного разу коли читаю повідомлення когось із керівників держави про те, що ось ще трохи і вони знову щось там «підвищать» і обов'язково щось там «покращать», я згадую давню мініатюру двох народних артистів України, двох Володимирів Данильця та Моісеєнка про кроликів...

А ще репліку колишнього депутата ВРУ від Партії Регіонів Михайла Чечетова: «Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят». Як відомо пан Чечетов, за версією слідства, начебто покінчив життя самогубством, вистрибнув з вікна власної квартири у лютому 2015 року.

Відомо, що політку належать і такі слова щодо деяких своїх «колег» по Парламенту в 2014 році: «Парламент как какая-то забегаловка: по ночам водку пьют, варениками закусывают. Такого поношения парламента еще не было». 

Так от щодо «кроликів» та «кошенят». Саме таких милих і пухнастих тваринок нагадує мені частина українського електорального поля, яке сучасні політики «розводять» на обіцянки і різного роду виборчі «забавки».

Все робиться для того, аби народ слухав уважно розпустивши вуха і сприймав все, що йому обіцяють. А як тільки хтось намагається сказати тому самому народів, що його обманюють і що локшина на вухах вже звисає до самої підлоги, я тієї ж миті з'являються «активісти», «реформатори» і обов'язково «патріоти», завдання яких «затюкати» тих, хто говорить те, чого не хоче чути влада, а тому їх оголошують і «рукою Москви», і «запроданцями для руського миру», і... чого тільки не говорять.

Аби не давати привід для подібних звинувачень візьмуся спростовувати «розвод» кошенят на підставі офіційних даних.

Отже, що буде з газом? Відповідно до прогнозних показників Нацбанку тарифи на газ збільшаться на 25%. Число субсидій і тарифів на газ на 2019 рік планувалось згідно прогнозної цифри зростання тарифів у поданому проекті держбюджету на 25%.

Це не моя фантазія, це заявив у ефірі програми «Вечірній прайм» на «опозиційному» телеканалі «112 Україна» міністр соціальної політики України Андрій Рева: «Коли ми говоримо про наступний рік, ми плануємо відповідно до прогнозних показників Нацбанку, що буде на 25% зростання тарифу на газ».

У чому ж тут «розвод»? А ви звернули увагу як красиво Міністр соцполітики зняв з себе та уряду відповідальність і нехай суто формально, але перевів її на Нацбанк? З якого дива? Чому НБУ? З якого числа, яким рішенням, якого органу влади рішення про підвищення тарифів на газ для населення став приймати Державний регулятор?

А те, що він сам «білий і пухнастий», як те саме кошеня, Рева доводить такою фразою: «... на сьогоднішній день суми коштів на субсидії, які були закладені в бюджет на 2018 рік, використані не в повному обсязі. В цьому році слід віддати субсидії за жовтень і листопад, тому що субсидія за грудень виплачується в січні...».

Логіку бачите? Здавалося б вона є: міністр переконує, що грошей начебто повинно вистачити на два місяці. А що буде з груднем? Це зараз його не турбує, про це він подумає у січні, коли буде новий бюджет?

Тут на ум приходять слова героїні Маргарет Митчелл – Скарлетт О'Хари з «Унесенные ветром»: «Я не буду думать об этом сегодня, я подумаю об этом завтра».

Про що ж буде думати міністр у січні? Що кошти, які були заплановані на весь рік, що минув були використані значно раніше, а, отже їх не вистачило аби платити за грудень? Тобто? Борг і ще раз бог. Борги за ЖКГ у поточному році вже складають понад 3 мільярди гривень. Ще один мільярд туди або сюди, яка вже різниця. Для міністра ніякої. А для людей?

Про них здається пан міністр думати не збирається. Людям він продовжує розвішувати локшину: «Я собі прогнозую таким чином, що навіть якщо зараз буде підвищена ціна на газ, Національна комісія регулювання ринку електроенергетики і комунальних послуг не зможе з наступного дня підняти тарифи на гарячу воду або тепло, там по закону існує певний часовий лаг». Відчуваєте як глибоко «копає»? Бачите ширину «бачення» проблеми? І я не бачу.

А міністр для себе вже все спрогнозував. І ще раз відвів від себе всі можливі питання щодо виплат субсидій. Рева уточнив, що грішми по виплатах субсидій розпоряджається не його Міністерство, а Мінфін, адже саме Мінфін здійснює фінансування програми і вказує, скільки потрібно запланувати засобів. З усіх боків питань до нього бути не повинно – він ні за що не відповідає.

А скільки ж реально буде коштувати газ? Поки про це всі мовчать. У нас є чим відволікати увагу – Церква, Томас.

А людей продовжує цікавите куди більш земне питання: чи буде все ж підвищено ціну? Аналітики не раз заявляли: «буде». Підняти ціну можуть від 18 до 25%. Рева говорить про 25%. А ми не будемо забувати, що нам говорили раніше, що ціну одноразово можуть підняти одразу на 60%.

Так само слід нагадати, що згідно повідомлень ЗМІ, і у першу чергу тих які наближені до керівництва державою – уряд України на переговорах з МВФ таки досяг принципових домовленості щодо поступового, а не одноразового підвищення ціни газу до рівня імпортного паритету до 2020 року. Перше підвищення повинно було статися 1 жовтня на ті самі 25%, але КМУ ще раз відтермінував введення нової ціни до 18 жовтня.

Чи ризикне Гройсман ще раз відтягнути час підняття ціни? Чому він йде на такі кроки?

Тут так само є офіційна відповідь того ж самого Реви, який у перші дні жовтня завив: «Мільйони українських сімей на сьогоднішній день не можуть самостійно заплатити за житлово-комунальні послуги. Це наша ганьба. Я це визнаю. І ми зобов'язані дати людям можливість отримати субсидію». Втім «дати можливість» і «дати субсидію», це зовсім різні речі.

Відомо, що в Україні 923 тисяч домогосподарств, або від 3,5 до 4 мільйонів громадян, повідомили про нульові доходи при заповненні документів на отримання субсидії на оплату комунальних послуг.

Андрій Рева, міністр соціальної політики, не вірить цим людям, і говорить, що з їх слів виходить, що вони не мають ні копійки на проживання.

І хоча пан міністр заявляє, що уряд зобов'язаний надавати громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки зараз в Україні низькі соціальні стандарти, але при цьому зауважує, що в системі нарахування субсидій були недоліки: «923 тисячі домогосподарств в Україні показали нульові доходи [при заповненні документів на отримання субсидії].

І якщо вірити цим людям, то вони взагалі ні копійки на своє проживання не мають. І ми запропонували їм чесно показати свої доходи, щоб ті, хто сьогодні працює і навіть отримує мінімальну зарплату, платить податки, платить єдиний соціальний внесок і утримує цих людей, - вони мають право запитати цих громадян, чому вони цього не роблять?!».

Відповідь мабуть не проста. Втім замість того, аби бодай спробувати її артикулювати, пан міністр констатував: влітку 2018 року біля 2,5 млн громадян не прийшли переоформляти субсидію, хоча їм не відмовляли в наданні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Що тут? Знову «розвод»? Сам пан міністр неодноразово наголошував на тому, що тим, хто отримував субсидії під час минулого опалювального періоду приходити на її переоформлення немає потреби, що все за них зроблять працівники відповідних органів соціальної політики? І ТУТ ТАКА ЗАЯВА. То коли ж звучала правда і хто тепер винний у тому, що люди не оформили субсидії? Що їм тепер робити? Ті кого «розвели» залишилися за бортом безповоротно?

Якщо це насправді був глобальний «розвод», то тоді стають зрозумілими слова Реви, які він говорив ще влітку щодо того, що у опалювальний сезон 18-19 років суттєво зменшилася кількість тих, хто оформив субсидії. Чому? Тому, що став жити краще, чи тому що його все ж «розвели»?

Чому так стається? Чому ми живемо гірше? У чому головний фактор зубожіння переважної більшості громадян України?

Думка експерта: «... коли ми розглянемо статки у динаміці 1% самих багатих громадян України і статки 50% самих бідних громадян України, то побачимо дуже цікаву річ.

Статки багатих мали тенденцію на протязі останніх 5 років до зростання. В той час, як статки бідних зменшувалися.

Другий показник, який потрібно розглянути, це зростання/зменшення кількості людей з середніми статками, як у нас кажуть «середнього класу».

Кількість людей з середніми статками у нас так саме має тенденцію до зменшення. Це зменшення відбувається за рахунок знищення, по іншому не можна назвати, малого і середнього бізнесу, фактично це активне населення, яке безпосередньо створювало реальну додаткову вартість.

В той же час спостерігається зростання кількості людей з середніми статками серед державних службовців, які не створюють реальну додаткову вартість.

Звідси? «Маємо, те, що маємо». Активне населення залишає межі України і їде шукати кращої долі по закордонах».

Тоді звучить риторичне питання: «Доколе?» Як довго нас будуть тримати за «кошенят» і «кроликів» яких так легко розвести? Доти, допоки громадяни будуть вірити у «доброго» дядечку, який прийде всіх врятує, всіх нагодує, всіх полюбить?

До Нового року не так вже й далеко, скоро пані Ірина Фаріон і Лариса Ніцой знову будуть говорити, що «руськомовний» Дід Мороз приходить тільки до поганих людей, а до хороших приходить Святий Миколай, чи Санта Клаус (у гіршому випадку)...

І знову будуть розводити народ на теми, які відволікатимуть їх від головної проблеми – як вижити?

Панове, вас будуть «розводити» до того часу, допоки ви самі будете це дозволяти робити.

Сергій ОСОЛОДКІН

P.S. Из письма Посланника Сардинского королевства при русском дворе графа Жозефа де Местра, от 27 августа 1811 г.: «Каждый народ имеет то правительство, которое он заслуживает...»