Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Херсонці, перше вересня пройшло: час думати, з чим зустрічати 25 травня

Все, на Херсонщині свята закінчилися, час зайнятися буденними проблеми: як і з якими знаннями будуть закінчувати навчальний рік майбутні випускники.

Невтішні результати ЗНО цього року свідчать: рік від року загальний рівень освіченості випускників падає.

З кожним роком, як свідчать фахівці від наукової еліти освіти, знижується рівень вимог до якості знань (складність падає), те що 3 – 4 роки тому тягнуло на «маленьку» трієчку, сьогодні вже піднято до «твердої» четвірки; те, що рік тому було «переконливою» двійкою, сьогодні перетворили на «слабеньку» трійку (нагадаю, що роботи оцінюють по системі 100 – 200 балів).

Освітяни зі стажем констатують: з кожним роком вимоги нижчі, рівень знань менший, а Міністерство освіти й далі продовжує опускати загальну планку, але навіть з такими вимогами частина учнів не справляється і не складає ЗНО взагалі.

Цього року в Херсонській області тести ЗНО склали тільки 79% від тих, хто взяв участь. Середній бал ЗНО склав 104,4, у результаті чого область посіла загальне 20 місце серед 24 суб'єктів, які оцінювали фахівці Інформаційного освітнього ресурсу «Освіта.ua», з використанням офіційного звіту за результатами ЗНО 2018 року, який був оприлюднений Українським центром оцінювання якості освіти.

Серед обласних центрів Херсон посів 19 місце з 22 можливих (за нами Ужгород, Миколаїв, Чернівці). На першому місці Київ.

У Херсоні – 60 навчальних закладів, які випускають учнів з повною середньою освітою (школи, ліцеї, ПТУ, коледжі). Успішно склали ЗНО 87% від тих, хто брав участь. Максимальний відсоток успішності – 92%. Середній бал 120,7 (у Києві – 138,2).

І все ж, такі рейтинги є суто формальним покажчиком «успішності шкіл», адже відомо, що батьки для того, аби їх діти насправді мали хороші знання витрачають чимало грошей на додаткові заняття з репетиторами. Тому говорити, що високі місця у рейтингах це виключна заслуга навчального закладу було б не правильно.

Аналіз свідчить про жахливі результати.

По-перше, дуже невисокий рівень загальної успішності. Розриви у балах між першим та останнім місцями мінімальні. 1 місце – м. Київ – 138,2; 19 місце – Херсон – 120,7; 22 місце – Чернівці – 116,7).

По-друге, дуже великий відсоток тих, хто не здав жоден з предметів. м. Київ – 8%, м. Херсон – 13%, м. Чернівці – 16%, що підтверджує висновки аналітиків щодо загального низького рівня підготовки.

По-третє, якщо подивитися на рівні знань у сільських районах (не враховуючи міста обласного значення), то маємо падіння у рази.

Низькі бали ЗНО цього року негативно вдарили по вступу у виші. Нагадаю, що ВНЗ, на відміну від шкіл, не так суворо і централізовано управляються з МОН – мають більшу самостійність, у тому числі й щодо встановлення рівнів прохідних балів. Через низький рівень балів ЗНО за окремим спеціальностями деякі ВНЗ взагалі залишилися без студентів, а по якихось взяли 3 – 5, при наявності ліцензій на 40 – 50 осіб.

Все це ще раз демонструє, що система розбалансована, потребує насправді фахового керівництва, а не кидання із сторони у сторону при дуже низькому рівні освіченості тих, хто приймає рішення щодо того, яким повинен бути рівень знань в учнів.

Незалежні експерти вже не перший рік говорять про те, що рівень кваліфікації (хлопчиків і дівчаток) яких сьогодні понабирали у кабінети МОН – на рівні міської каналізації. А якщо й далі рухатимемося цим шляхом, то вже через 10 років випускники матимуть рівень освіти який буде знижений у порівнянні з 80 – 90 роками, у 25 – 30 разів. Т.т., рівень знань випускників, буде на рівні учня 6 – 7 класу, з середньою успішністю, середньої школи часів СРСР.

Можливо саме цього й намагаються досягти у МОН?

При цьому пані міністерша Лілія Гриневич заявила: «Я абсолютна противниця рейтингування шкіл за результатами ЗНО, адже це оцінювання створене для перевірки знань учня, але не відображає прогрес школяра у навчальному закладі. У багатьох цивілізованих країнах для визначення рейтингу шкіл використовується специфічний показник «додана освітня вартість» – він враховує початковий рівень учнів, що навчаються в школах, їхній соціальний стан та прогрес, якого вдалося досягнути учню в школі». 

Гриневич знову підтвердила, що ми не маємо ніякого відношення до «цивілізованих країни». І не соромно про таке говорити, особливо коли ти відповідаєш за освіту – вістрину цивілізації.

«Без розрахунку «доданої освітньої вартості» складно сказати, що стоїть за результатами – репетитор, специфічне соціальне становище учнів чи щире прагнення батьків допомогти дітям у навчанні. Для об'єктивності рейтингування, школи, що збирають «вершки суспільства» – дітей з найкращими можливостями, а потім записують їхній успіх у свої заслуги, мають бути врівноважені цим покажчиком», – сказала міністр.

А от з цим важко не погодитися, це підтверджує мої думки щодо репетиторства та батьківських грошей.

І все ж, рейтинги. Херсон.

На першому місці «Херсонський фізико-технічний ліцей Херсонської міськради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті» (у загальнодержавному рейтингу він посідає найвищу сходинку серед всіх навчальних закладів області – 27, рейтинговий бал – 154,7; бал ЗНО – 161,2, учнів – 210, було складено тестів – 744, відсоток успішності – 100%).

На другому місці – «Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 30 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та англійської мови Херсонської міськради».

«Недержавне навчально-виховне об'єднання «Дошкільний заклад-спеціалізована школа I-III ст. «ХАБАД» з поглибленим вивченням івриту та англійської мови», – третє місце. (Можливо у першу чергу тому, що там було всього 2 учні-випускники?).

Четверта сходинка – «Херсонський ліцей Херсонської обласної ради».

П'ятою стала – «Херсонська спеціалізована школа I-III ст. № 24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови Херсонської міськради».

Шостим йде – «Херсонський академічний ліцей імені О.В. Мішукова Херсонської міськради при Херсонському державному університеті».

На сьомій позиції – «Херсонський НВК «Дошкільний навчальний заклад-спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови I ст. – гімназія» № 56 Херсонської міськради.

Восьма позиція за «Херсонською спеціалізованою школою I-III ст. № 31 з поглибленим вивченням історії, права та іноземних мов Херсонської міськради».

«Херсонська багатопрофільна гімназія № 20 імені Бориса Лавреньова Херсонської міськради», – посідає дев'яте місце.

Замикає ТОП-10 – «Херсонська спеціалізована школа I-III ст. № 52 з поглибленим вивченням української мови Херсонської міськради».

На останній позиції міського рейтингу – «Державний навчальний заклад «Вище професійне училище № 2 м. Херсона» у них шістдесята позиція, (10 549 по Україні – далеко не остання), там було 52 учні, успішність яких склала 52%, т.т. майже половина провали всі предмети ЗНО.

Навчальні заклади Херсонської області. ТОП-3.

Перша позиція – «Каховський НВК «Гімназія-спеціалізована школа І ст. з поглибленим вивченням іноземних мов» Каховської міськради», у загальнодержавному рейтингу він посідає – 448 місце, а успішність випускників складає 98%.

Друга позиція – «Любимівська ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ № 2 Каховської райради».

Третя позиція – «Новокаховський техніко-економічний ліцей Новокаховської міськради».

Як бачимо врожайність успішності сформувався навколо Каховки та Нової Каховки. У ТОП-10 входять ще 4 навчальні заклади з цих районів. Ось куди треба їхати переймати досвід.

Всього в області 294 навчальні заклади. На останній позиції знаходиться «Професійно-технічне училище № 26 с. Гаврилівка», його рейтинг на рівні держави 10 967, там було 19 учнів, їх успішність становить всього 12%.

У розрізі окремих предметів результати так само не тішать.

Українська мова та література: не подолали поріг – 14,61%; нижче 124 балів (непрохідний рівень для вишу) – 25,66%. Історія України – 15,13%; 29,74%. Математика – 22,66%; 26,91%. Фізика – 20,11%; 26,03%. Хімія – 17,52%; 31,36%. Біологія – 8,64%; 27,72%. Географія – 12,11%; 27,91%.

Мови:

англійська – 17,85%, 22,48%; французька – 23,53%, 29,41%; німецька – 23,53%, 26,47%; іспанська – 0,00%, 40,00%.

Отже, шановні батьки, часу обмаль. Якщо хочете аби ваша дитина насправді успішно склала випускні іспити і мала можливість вступити у престижний начальний заклад де рівень конкурсу 10 – 50 осіб на одне бюджетне місце (кількість яких знову скоротили), то саме час братися за справу, адже вартість навчання цього року в престижних вишах Києва переступила за позначку в 50 тис грн. за 1 рік навчання.

І, потім, ніхто не знає, що ще «новаторського» запропонують у МОН (там люблять вносити зміни вже під час вступної кампанії, яка традиційно стартує у перші дні нового, 2019 року). Про всяк випадок починайте готувати сані влітку.

І хоча фахівці говорять, що кардинальних змін слід очікувати тільки у 2020 році, після того, як відбудуться зміни у ВРУ, буде обраний новий склад Кабміну, а відповідно буде й новий міністр освіти, який візьметься за справу по-новому... Але й цього навчального року нових «вихилясів» від МОН очікувати цілком можливо.

Cергій ОСОЛОДКІН