Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Що дав херсонцям «безвіз»? Рік потому…

11 червня 2017 року Україна отримала так званий «безвіз», т.т. можливість перетинати кордони ЄС без наявності візи.

До цього йшли довго, підчас кривавими стежинами. Для когось це став шлях на Голгофу, для когось у вічність. А для більшості сучасних владноможців це шлях у владні крісла, до годівниці і розкрадання коштів, до збагачення і першого мільярда...

Рік потому, що змінилося? Чи сталися суттєві зрушення у бік кращого життя? Чи змінилися пріоритети? Чи стали громадяни жити краще настільки, що вони стали літати у Відень в оперу, чи просто на чашечку кави?

Пам'ятаєте як про це з пафосом говорив Порошенко під час святкових заходів з нагоди введення безвізового режиму на Закарпатті, при символічному відкритті дверей у ЄС: «Тепер кожен українець має можливість випити фантастичної кави у Братиславі, відвідати Віденську оперу або полетіти лоукостом до Варшави». 

Наш Президент завжди був як той птах-говорун з відомого мультика «Тайна третьей планеты», який відрізняється «... умом и сообразительностью...». Це я до того, що ще рік тому експерти називали народ України першими жебраками Європи. Петро Олексійович, будьте спокійним: ані рік тому, ані сьогодні народ не літає на вечірню виставу у Відень, адже квиток туди коштує від €13 до 250 (400 – 7700 грн). Правда за €13 виставу не побачити, хіба що почути (незручні місяця балкону ІІІ ярусу).

Та, Президент гордий: «Ми з свого боку запустили нові поїзди до наших сусідніх європейських країн. Разом з прикордонною та митною службою спільно облаштовуємо пункти пропуску і будемо робити єдиний контроль з нашими словацькими, польськими, угорськими та румунськими партнерами».

І впевнений: «Чим більший прогрес ми демонструємо на шляху реформ, тим більше аргументів у мене і у українського народу з'являється для того, щоб надати Україні перспективу членства в ЄС, тому що Україна є європейською державою, відповідно до 49 статті Римського статуту». Щось тут із логікою, не находите? Хто кому повинен надати «перспективу»: український народ сам собі?

Рік тому Порошенко виголосив ще одну відому фразу, трохи змінивши її: «У «безвізу» є початок, а кінця – не буде...». Більшість людей пам'ятає відомі поетичні рядки: «Есть у революции начало – нет у революции конца» Юрий Каменецкий (с). Щось підказує мені, що й Петро Олексійович так само помилився...

Щодо отримання «безвізу», то тут народ тримали у «напрузі» три роки. Наші західні «друзі», як любить говорити Порошенко, «підводили» його кілька разів. Про «факт» «безвізу» Порошенко оголошував щонайменше тричі, переконуючи нас, що всі питання вирішені і завтра – всі у Європу... Потім з'ясовувалося, що пакувати валізи зарано, а потім знову все «зривалось».

Та, чи насправді так вже зачекався нард того «безвізу»? Результати опитування яке провели просто наступного дня після «відкриття» дверей у Європу свідчать, що для 41% населення України це «нічого не означає». Минулого літа у Європу збиралися – 37% опитаних. 15% переконували: «Їду, залишилося тільки паспорт зробити», а 8% збиралися у Європу цього літа.

Минув рік. Що ж змінилося? Крім того, що українці стали жити ще гірше?

Петро Порошенко, з нагоди річниці «безвізу»: «Перша річниця дії безвізу – це відповідь усім «зрадофілам», які запевняли, що нам його ніколи не дадуть. Цифра у більш ніж 555 тис. подорожей прекрасно демонструє, що ми впоралися!».  Хто, з чим?

Станом на сьогодні в Україні проживає 42 222 125 осіб, з них 555 000 побували у Європі за «безвізом». Чудово! Це 13,1% населення України.

Хоча, доводиться одразу «упіймати» Президента за язика. Глава Державної прикордонної служби України Петро Цигикал: «Майже 400 тисяч українців скористалися спрощеним порядком поїздок до Європи з початку введення безвізового режиму».  Це – 9,4%, від загальної кількості населення України і на 150 тисяч менше ніж заявляв Президент. Хто сказав неправду? Порошенкові «підрихтували» цифри?

Правда згодом ДПС озвучила іншу цифру: «За рік безвізом скористалися понад 555 тис. Українців». Далі більш вражаючи цифри: «За рік в Європейському союзі побували 20,3 мільйона українців, з них майже 4,8 млн – за біометричними паспортами».  Щось і тут з не сходиться. Коли українці встигли отримати таку кількість «біометрії»?

І знову «нестиковки» з даними Держстату, який повідомив, що минулого року Українці дуже активно їздили за кордон і його перетнули 26,5 млн осіб: «Найбільше українців виїжджало у Польщу – 9,9 млн, в Росію – 4,3, в Угорщину – 3,1 млн, Молдову – 1,68, Білорусь і Туреччину – майже по 1,2 млн».

 Кожна з установ живе власним життям? Тут слід наголосити, що дані Держстату коментовані некоректно. Прикордонники рахують не фізичну особу, а «фізичний перетин кордону». Якщо скажімо Порошенко перетнув кордон 30 разів, то це буде тільки 1 особа, а перетинів – 30. Тому, сказати скільки саме Українців виїхали, повернулися і знову виїхали дуже важко.

Цікаво, що минулого року в Україні побували 14,2 млн іноземців. Частіше в Україну в'їжджали з боку Молдови – 4,4 млн, Білорусі – 2,7 млн, Росії – 1,5 млн, Польщі – 1,14 млн, Угорщини – 1,06 млн. Загальна кількість іноземців, які приїздили в Україну за останні роки скоротилася у два рази (у 2013 – 24,7 млн). 

Що стосується поїздок наших громадян, то статистика така: 2013 рік – 23,8 млн осіб; 2014 – 22,4; 2015 – 23,1; 2016 – 24,7; 2017 – 26,4. Це від того, що стали жити краще, чи, може, навпаки? Статистика свідчить: у 2017 році як туристи за кордон виїхали лише 0,46% українців, або 120 тисяч 900 осіб!

Куди їхали? Польща: 2013 рік – 7,0 млн осіб; 2014 – 7,7; 2015 – 9,5; 2016 – 10,0; 2017 – 10,0. Російська Федерація: 2013 рік – 6,1млн осіб; 2014 – 4,7; 2015 – 4,1; 2016 – 3,9; 2017 – 4,4. Молдова: 2013 рік – 2,4 млн осіб; 2014 – 2,4; 2015 – 1,7; 2016 – 1,7; 2017 – 1,7. Угорщина: 2013 рік – 1,9 млн осіб; 2014 – 2,1; 2015 – 2,4; 2016 – 2,9; 2017 – 3,1. Білорусь: 2013 рік – 1,7 млн осіб; 2014 – 1,5; 2015 – 1,3; 2016 – 1,1; 2017 – 1,2. Аналітики стверджують: 95% - їдуть працювати (частіше нелегально) 4% - на відпочинок, 1% - у справах.

Отже «випити кави» у Європі як раніше так і з «безвізом» абсолютна більшість українців собі дозволити не може – не по карману!

Навіть для того аби просто перетнути кордон ви повинні довести прикордоннику, що у вас є гроші для перебування у Європі. Один день «коштує»: Угорщина – €3 (92 грн); Латвія – €14 (431 грн); Литва – €40 (1232 грн); Німеччина, Бельгія – €45 (1386 грн); Греція – €50 (1540 грн); Словенія – €70 (2156 грн); Естонія – €86 (2648 грн); Швейцарія, Ліхтенштейн – €91 (2802 грн); Франція – €120 (3696 грн). Скільки Українців можуть дозволити собі таку розкіш?

Ну, і, нарешті, кава, яку рекламував Порошенко: Болгарія – €1,03 (31,72 грн); Португалія – €1,17 (33,03 грн); Угорщина – €1,19 (36,65 грн); Хорватія – €1,29 (39,74 грн); Словенія – €1,33 (40,97 грн); Великобританія – €2,97 (91,47 грн); Люксембург – €3,14 (96,42 грн); Фінляндія – €3,25 (100,10 грн); Швеція – €3,46 (106,56 грн); Данія – €4,55 (140,14 грн). Кому кави?

А чи сталося щось таке, чим можна пишатися? Так. Кількістю виданих, а точніше проданих Українцям біометричних паспортів – майже 4 мільйони.

Як заявив начальник прес-служби Державної міграційної служби Сергій Гунько: «У 2017 році оформлено 3 989 989 біометричних паспортів для виїзду за кордон». Не погано держава заробила на своїх громадянах? Рахуємо:

- за оформлення паспорта у звичайному режимі (20 днів) слід сплатити: адміністративні послуги – 253 грн., вартість бланку – 304 грн. 32 коп.

- за термінове оформлення (7 днів), сума вартості адміністративної послуги подвоюється і складає 506 грн. Таким чином вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон становить: 557,32 грн (20 днів) і 810,32 грн (7 днів) відповідно. 

Навіть якщо припустити, що всі громадяни оформлювали паспорти у звичайному режимі, то сума яку отримала держава за 1 рік становить: 22 мільярди 23 мільйони 700 тисяч 669 грн. 48 коп. За неофіційними даними як мінімум 50% громадян замовляли паспорт за прискореною процедурою та навіть їм доводилося стояли у черзі не 7 днів, а по кілька тижнів, тоді як звичайна черга розтягнута на 3 – 5 місяців.

«Незважаючи на сталий підвищений попит на закордонні паспорти, черга на персоналізацію скорочується... Динаміка подальшого зменшення черги та скорочення реальних строків видачі паспортів залежатиме від поточного попиту на закордонні паспорти», – заявляла прес-служба ДМС.

Черга скорочується не тому, що стало менше охочих, а тому, що на поліграфкомбінаті «Україна» у 2017 році придбали додаткову лінію. У ДМС додали, що якщо у березні загальна черга була близько 700 тисяч, то станом на квітень вона скоротилася до – 572 тисяч.
Активність громадян свідчить, що «безвіз» їх цікавить, а ось те, що вони трохи не залишилися без нього знають не всі.

Наші «круті пацани» вирішили, що вони насправді «круті» і можуть обдурити «лохів» з ЄС – «безвіз» вже дали, назад не заберуть. Наприкінці минулого року в Україні розгорівся скандал, який ледь не коштував їй того самого «безвізу».

6 грудня голови фракцій у ВРУ БПП Артур Герасимов і «Народний фронт» Максим Бурбак (члени так званої «Коаліції») внесли законопроект № 7362 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю», який значно знижував незалежність антикорупційних органів. Думали у Європі не помітять. Даремно. Там не забарилися, і вже 21 грудня заявили: безвізовий режим Україна – ЄС під загрозою.

Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон заявила, що керівники держави несуть політичну відповідальність за всі рішення, спрямовані на зменшення незалежності антикорупційних органів, і що Українські політики, які просували законопроект про зниження незалежності НАБу, свідомо йшли на це, хоча знали про загрозу припинення безвізового режиму: «Я не можу знати точно, хто стоїть за цією конкретної ініціативою, але я абсолютно переконана, що люди, про яких йде мова, прекрасно усвідомлювали, що міжнародне співтовариство жорстко відреагує на реалізацію таких ідей. Неможливо не розуміти, наскільки негативний характер це матиме для іміджу країни. Саме це нас найбільше турбує: що усвідомлюючи всі ці наслідки, вони зважилися на такий крок».

Дюмон також наголосила, що у ЄС з підозрою стежать за ситуацією щодо можливості існування корупційної схеми, яка дозволяє громадянам третіх країн отримати Український паспорт: «Ми особливі уважно стежимо за розвитком цієї ситуації. І якщо наші підозри підтвердяться, це буде мати дуже важливе значення з точки зору безвізового режиму».  «Крутим пацанам» довелося терміново «відігравати» назад...

При цьому в Європі поки не мають претензій Українців. Як заявив у травні 2018 року Єврокомісар Йоханнес Хан: «Зараз немає ризиків для «безвізу» через поведінку українців за кордоном. Відповідно до звіту Єврокомісії за грудень 2017 року, є деякі питання, пов'язані з візової лібералізацією для України, але це в першу чергу стосується боротьби з корупцією». 

Питань немає, а от додаткові проблеми будуть. У квіті 2018 року посли країн ЄС схвалили введення системи інформації про поїздки та дозволи, яка передбачає попередню реєстрацію громадян третіх країн (у т.ч. Українців), які бажають в'їхати у Шенгенську зону за умовами безвізового режиму.

Якщо формат буде затверджений, то ті хто подорожує без візи, будуть зобов'язані отримати попередній дозвіл на поїздку. Для цього слід не пізніше як за 96 годин до перетину кордону, заповнити відповідну форму в Інтернет та сплатити реєстраційний внесок – €7 (прощавай безкоштовний «безвіз»). Надана інформація автоматично перевірятиметься по базах даних ЄС та Інтерполу.

При відсутності заборон дозвіл видаватиметься автоматично і буде діяти три роки. Система може запрацювати з 2020 року у аеропортах і морських пунктах пропуску (через 3 роки потому на автошляхах).

Перед посадкою компанії-перевізники мають перевіряти наявність дійсного дозволу. «Ця система – ще один важливий крок до захисту зовнішніх кордонів Євросоюзу. Інформація про те, хто приїжджає в ЄС, отримання її до того, як дана людина опиниться на кордоні, дозволить нам ефективніше виявляти тих, хто може загрожувати нашим громадянам», - міністр внутрішніх справ Болгарії Валентин Радев. 

Зверніть увагу: з червня минулого року тему майже не піднімають. Вона себе не виправдала, а тому про неї просто забули. Сподівання на те, що це принесе політичні дивіденди – не виправдалися. На вибори з цим не підеш. Шукають нові теми – «електорат» слід чимось «годувати»...

Сергій ОСОЛОДКІН