Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Європейська інтеграція в дії

Що б не говорили скептики, але за рахунок втілення у життя процесів Євроінтеграції, ми рухаємося вперед.

Безвізовий режим

Тільки за перший рік безвізового режиму, який вступив у дію 11 червня 2017 року, Україна суттєво скоротила кількість отриманих шенгенських візи, але не зменшила потік тих, хто перетинає зовнішні кордони.

Експерти Міжнародної організації «Європа без бар'єрів» констатують, що за 12 календарних місяців суттєво знизилася кількість тих, хто звертається до посольств та консульств за отриманням візових дозволів. Якщо у 2016 році таких звернень було – 1 мільйон 411 тисяч, то минулого року – всього 721 тисяча. За рік Україна з 3 місця по затребуваності віз опустилась одразу на 6-е.

Державна прикордонна служба України констатує: за рік до країн Шенгенської зони виїхали 483 тисячі наших громадян. З урахуванням того, що все ще продовжує існувати проблема з отриманням паспорту нового зразку для безвізового перетину кордону, об'єм виїзду збільшився на 3%. Приріст йде за рахунок громадян, які перетинають кордон з біометричними паспортами.

Цифри доводять, що безвізовий режим дозволив нашим громадянам побувати у Європі користуючись спрощеною системою перетину кордону.

Не секрет, що у зв'язку із збільшенням потоку туристів та відпочиваючих, які перетинають кордон на власному транспорті та у автобусах (туристи, що мандрують організованими групами) на кордонах є певні складності щодо пропускної спроможностями.

Черги існують, і це визнають всі (особливо у передсвяткові та вихідні дні, в певний сезонний час). Для декого з українців, як показує минула зима, виїзди за кордон (покататися на лижах) стали практично «маршрутом вихідного дня».

Для того, аби черг було чимдалі менше дієву допомогу надає ЄС, який запропонував низку грантових (безкоштовних) програмам щодо облаштування пунктів пропуску. Одна з таких Програм має на увазі фінансування облаштування пунктів пропуску на загальну суму €3 млн, що дасть змогу суттєво розширити їх пропускну спроможність.

Міжнародна організація Henley&Partners (спеціалізується на оцінюванні міжнародних паспортів з точки зору комфорту та зручності перетину кордону) відзначила суттєво зростання та «цінність» українського паспорту який у відповідному рейтингу піднявся одразу на 19 сходинок, і відтепер займає 80 позицію в загальносвітовому рейтингу.

Україна продовжує розвивати напрямок членства у НАТО

Президент України Петро Порошенко: «Ми будемо наполягати на Плані дій щодо членства в НАТО».

У 2014 році ВРУ прийняла Закон, який передбачає «...відмову України від політики «позаблоковості».

У 2015 році було ухвалено нову військову доктрину України, яка передбачає поглиблення співробітництва з НАТО. План амбітний, він передбачає у 2020 році «...повну сумісність Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО».

У 2018 році у НАТО повідомили, що «...визнають за Україною статус країни-аспіранта» (Україна стає кандидатом на членство в Альянсі).

Минулого вересня набула чинності Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Результати від якої відчутні вже зараз.

Економіка і експорт

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева: «... тільки за два перших місяці цього року Україна експортувала до ЄС, як аграрної так і харчової продукції, на суму $2 мільярди 8 мільйонів, що у порівнянні з 2017 роком складає +$102 млн». Це становить 36,5% всього аграрного експорту України. До країн ЄС відправки складають понад 45% всього українського експорту.

Цифри підтверджують – європейський ринок готовий приймати наші товари. Вже сьогодні ринки ЄС повністю «з'їли» квоти, які були виділені Україні по пшениці і кукурудзі, меду, виноградному і яблучному сокам, обробленим томатам, солоду і пшеничній клейковині.

На сьогодні Україна поставила до Європи квоту двох кварталів по м'ясу птиці, а по вершковому маслу піврічну. Це ще раз доводить, що продукція яку виробляють українські аграрії, цікава Європейському ринку і там її чекають.

Аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчої продукції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Дарина Гриценко: «... Станом на аналогічну дату 2017 року обсяги пшениці ще не були вичерпані, а квота на солод і пшеничну клейковину взагалі за минулий рік залишилася невикористаною».

Паралельно Україна продовжує розвивати співпрацю з ЄС у питанні експорту кісточкових. Наприклад, якщо у 2016 році експорт слив приніс Україні $2,4 тис., то минулого року зростання сталу просто «вибуховим». Сума реалізації збільшилася у десятки разів і сягнула захмарних – $6,2 млн.

Експерти вважають, що цього року слід чекати нарощування (якщо врожай буде відповідним, адже складні погодні умови весни дали про себе знати).

Аналітик плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман (кінець квітня): «Будуть спроби вийти на ринок ЄС (Польща, Прибалтика) з суницею в травні і восени 2018 року. Очікується збільшення експорту черешні в країни ЄС і Азії, а також баштанних – з нових напрямків. Наприклад, херсонські кавуни можуть поїхати до Великобританії, перші такі спроби робилися в 2017 році».

Нагадаємо, що саме минулого року аграрії з Голопристанського, Олешківського та Скадовського районів Херсонської області спробували зайнятися реалізацією смачної ягоди не тільки на внутрішньому ринку (Херсон та область), а й в цілому по країні (перша вдала спроба доставки баштанових до Києва водним транспортом).

Вважається вдалою і спроба транспортування стиглих ягід у країни ЄС. Досвід виявився вдалим, і цього року окремі фермерські господарства вже ведуть відповідні перемовини один з одним щодо кооперації дій у більш глобальному виходу на європейські ринки.

Державне управлінні статистики України: за I квартал поточного року, ми експортували плодів, ягід і горіхів на суму $57 млн, (+ 68% до І кв 2017 року).

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко: «Польща вже цього року може вийти на перше місце серед торгових партнерів України якщо не по товарообігу, то з експорту».

Статистика: у січні – березні п.р. українські виробники експортували до Росії продукції на $853 млн, до Польщі – на $816 млн. Сьогодні Польща займає другу сходинку серед країн-експортерів (членів ЄС), третя Італія, перша – Росія.

Трударів-українців чекають у ЄС

Все більше Українців готові вписатися у структуру Європи не тільки як тимчасові працівники, але й як ті, хто має повноцінні права. Зростає кількість тих, хто готовий купувати землю в Польщі.

Звіт МВС Польщі: «Серед фізичних осіб зберігається зростання зацікавленості купівлі землі на території Польщі громадянами України. У 2017 р вони отримали 134 дозволи, що становить майже 50% всіх дозволів на покупку земельної нерухомості, які видані фізичним особам».

Статистика переконує це не випадковість, це – тенденція. Відповідних дозволів для українців у 2016 році було видано 47%. Зближення держав дає можливість нашим громадянам знаходити себе на риках праці у європейській спільноті.

Союз підприємців і роботодавців Польщі стверджує, що цього року вони очікують, що кількість запрошень на працевлаштуванні для українців зросте до рекордної кількості у 3 млн. осіб (ринок готовий прийняти до 5 млн.).

Голова Польсько-Української господарської палати Яцек Пєхота, стверджує, що минулого року цифра була у – 1,7 млн. осіб.

Посол Польщі в Україні Ян Пєкло наприкінці весни п.р. запевнив, що минулого року було подолано планку в 2 млн.

Ще приблизно 100 тис. наших співгромадян знайдуть цього року для себе роботу в Словаччині. ЗМІ повідомляли, що є відповідне звернення міністерства праці Словаччині до українських колег, з проханням про сприяння у вирішенні відповідних формальностей.
Попит на кадри нарешті змусив звернути увагу на зростаючу проблему українських працедавців. Вони вже почали відчувати відповідний голод у кваліфікованій робочий силі навіть робітничих спеціальностей, що відзначають і у професійно-технічних училищах та коледжах.

Якщо раніше на кожного випускника було не більш як 0,1 – 0,25 робочого місяця, т.т. працевлаштовувався кожен 10 – 5 випускник, то сьогодні спостерігається дефіцит кадрів і підприємства вже стають у чергу за випускниками. Деякі згадали про власні ПТУ, які готували кадри саме для їх виробництва – інших шляхів підготовки кваліфікованих працівників, які потім мають відпрацювати на виробництві певний час у них немає.

Президент Порошенко: «Україна просто стає частиною європейського ринку праці, і через схожий процес інші країни вже проходили».

У світлі подій, що розгортаються, є цілий ряд прямих та опосередкованих фактів, що свідчать, що безробіття в Україні скорочується.

Національний банк Польщі повідомив, що згідно їх досліджень у 2013 році – 36% опитаних серед причин виїзду на заробітки до Польщі вказували – відсутність роботи в Україні. Сьогодні про це свідчать тільки 20%.

Ситуація, що складається змушує і український істеблішмент по іншому дивитися на ситуацію і приділяти їй чим далі, тим більше уваги.

Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко: «Ситуація сьогодні досить дивна – в західних регіонах України, куди зайшли інвестори, зокрема, і японські інвестори, і з Німеччини, інших країн європейської спільноти. Є проблема з набором людей на роботу. Тобто Західна Україна в зв'язку з тим, що у нас вже зараз діє безвізовий режим, виїхала працювати як трудові мігранти до Європейського союзу». Про такі тенденції рік тому говорила і посол Франції в Україні. Помітно активізувався і Уряді України.

Міністр соціальної політики Андрій Рева пропонує тим, хто працює за кордоном нараховувати стаж, а ще давати членам їх сімей (які залишаються в Україні) можливість отримувати житлові субсидій на оплату комунальних послуг: «... Ми готові давати субсидію сім'ям, де люди працюють за кордоном, за умови, що вони добровільно застрахуються і заплатять внесок хоча б за три місяці ... За три місяці мінімальний внесок – це 2500 грн, а ми за це даємо їм субсидію і страховий стаж, який буде давати людям право на пенсію».

Розширення Євроінтеграції формує вимоги на які українські чиновники змушені не тільки приставати, а й більш жваво реагувати.

Підтримка – з одного боку, реформи – з іншого

«Надання підтримки в обмін на просування реформ: реальних, а не міфічних – таким є виклик часу». Україна продовжує мати необхідність у фінансовій підтримці з боку ЄС. Але там, чим далі – тим більше, розуміють, що далеко не все тут райдужно і красиво, як пишуть в офіційних звітах. Там продовжують контролювати дії влади (що є безумовним плюсом для пересічних громадян), особливо процеси боротьби з корупцією.

Підтвердження цього є прийняття Закону про Антикорупційний суд, який вступ у силу цього тижня.

І як тільки Закон було надруковано зі Страсбургу надійшло приємне повідомлення – Європарламент затвердив черговий пакет макрофінансової допомоги для України. 13 червня ЄП проголосував за виділення Україні кредиту в $1 млрд: «за» - 527, «проти» - 124, «утрималися» - 29.

Кредит надали на 15 років, надходити він буде у продовж 2,5 років, частинами, і тільки якщо будуть звіти про виконану роботу (гроші дадуть під умови: створення системи перевірки майнових декларацій чиновників та даних про бенефіціарів компаній).

Як зазначають у Європі: «... в світлі неповного здійснення Україною програми, пов'язаної з третім пакетом, доцільно включити конкретні умови для кожного з двох траншів цієї допомоги».

Спільна заява Європарламенту, Ради Європи та Єврокомісії: «Якщо умови не виконуються, Комісія тимчасово призупиняє або скасовує виділення макрофінансової допомоги». То ж, чиновникам доведеться чітко виконувати взяті на себе зобов'язання, адже за ними будуть уважно спостерігати.

Слід нагадати, що починаючи з 2014 року Україна від ЄС отримала €2,81 млрд позик. А от третій транш другої програми на €600 млн було остаточно скасовано, і Київ його не отримав через не виконання узгоджених умов.

І це ще не все. Відомо, що для України ЄС підготував ще одну програму – «Реформи заради інвестицій», в рамках якої вона може отримати ще до €50 млн.

Єврокомісар з питань європейської політики сусідства і переговорів по розширенню Йоганнес Хан, вважає, що «... її економічний ефект [програми – прим авт.] може десятикратно перевищити власне грантову частину і дозволить Україні залучити до €0,5 млрд інвестицій».

Гроші задурно не дадуть, від влади вимагають ще більш дієвих кроків:

- незалежне регулювання в енергетиці – всі повноваження по тарифам, їх обґрунтуванню та контролю – передати Національній комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг;

- скасування е-декларування для антикорупціонерів.

Цікаво, чи пристане на таки вимоги українська влада? Відповідь дасть час...

А поки ми можемо з упевненістю говорити, що євроінтеграція має для українців безсумнівні плюси, треба їх тільки вміти помічати.

Сергій ОСОЛОДКІН