Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Що рік прийдешній нам готує?

Майже закінчився перший календарний місяць нового, 2018 року. Позаду святкування. Рік «Жовтого Земляного Собаки» настане через 3 тижні, а тому говоримо про те, що нам залишає у спадок рік «Червоного Вогняного Півня».

Якщо вірити Президентові і Прем'єру – 2017 рік був настільки вдалим, що просто дивно чому це вся країна не зустрічала 2018 на Мальдівах? Згідно офіційної пропаганди минулого року нам багато що вдалося: сталися реформи – пенсійна, освітня, медична.

Суттєво «зросла» соціальна захищеність. Громадянам гріх жалітися на керманичів. Хоча, людської думки вже дано ніхто не питає. «Опитування» з «ерзац» результатами, якими годують суспільство, давно не відповідають дійсності.

Ми вступили у рік передвиборчої кампанії (навесні 2019 – обиратимемо Президента, а восени ВРУ), а тому зрозуміло, що влада веде все більш активну агітацію – розповідає про «досягнення», обіцяє подальше «покращення». Знайомі слова, замусолені фрази. Все це ми вже чули, чули і ще раз чули.

Яка у країні ситуація насправді? Про це наважуються говорити одиниці. «Більшовики» з ВРУ, «революціонери» з Банкової та Грушевського наввипередки хвалять один одного, а сенс?

Ми ж поглянемо на реалії життя. Поміркуємо відверто про те, що було, що є, чого чекати.

На банальне питання: «Чи є чим пишатися владі?», звучить така саме «банальна» відповідь: «перемог» так багато, що для того, аби обговорити всі, формату журналістського есе не вистачить.

Почнемо з «головного»: зростання тарифів, антирекорди гривні, газ, нафта... Хоча, тарифи зростали не тільки минулого року. Цей рік почали з того ж самого: тариф на електроенергію зріс на 8 – 11% (залежно від регіону та постачальника).

Влада «заспокоює»: тариф підвищили не для населення, а для промисловості. По суті це окозамилювання і брехня. Зрозуміло, що ті хто виробляють тепло, подають воду, торгують продуктами харчування – всі, хто працює на громадян одразу збільшили власні тарифи і ціни.

Наприклад водоканал вже підняв ціну на лютий, і поки ще не врахував останнє здороження енергоносіїв.

Після всіх «закруток» ціна на кінцевий продукт збільшиться на 15 – 22%. Чому, адже ціну піднято на 8 – 11%? Наш менталітет. Кожне підприємство «накручує» відсотки збагачення. Монополістам, таким як «обленерго», «теплоенерго», «водоканал» робити це просто – альтернативи їх послугам немає. Кожен піднімає ціну як заманеться.

Чому зросли ціни? Тому, що зросли оптові ціни на електроенергію. Ціну на вугілля у тарифі ТЕС збільшено одразу на 25%. На початку року оприлюднено рішення НКРЕКУ, відповідно до якого «Укренерго» і виробники переведені на нову форму регулювання (RAB-регулювання).

Крім того, не слід забувати про ще один чинник, про який влада не говорить – знову скоротився видобуток власного вугілля. Минулого року ми скоротили його видобуток на 15%. Якщо у 2016 об'єм складав 40,86 млн тон, то у 2017 тільки – 34,92 млн. тон.

Що стосується газу, то й тут ситуація невтішна. Свого більше не стало, а от зовнішні поставки ростуть. Скажімо тільки Польща у 2017 році їх збільшила вдвічі (за останні 18 місяців до загального об'єму в понад 1 млрд м3). І це не межа. Фахівці запевняють – Польща готова поставляти газу ще більше.

Але ми повинні розуміти, що це не реальний, а «віртуальний» газ. Поляки продають нам «реверс». І тут є проблеми: такі можливості блокує «Газпром», який днями сам заявив про те. Що Україна готова купувати більше. Наша влада це вже підтвердила. Куди діватися – не виживемо. Росія пропонує дешевше.

Не радує нас й курс гривні по відношенню до долара, він знову «коливається». Рік тільки почався, а НБУ вже офіційно оголосив про 28,5 грн/$. Тоді як курс євро піднявся до позначки 34,63 грн (абсолютний максимум за часів Незалежності). Що ж стосується російського рубля, то він коштує вже дорожче ½ гривні, його ціна склала – 50,42 копійки (абсолютний «анти-рекорд»).

У чому причина? У НБУ вже знайшли пояснення – «сезонний фактор», про який ми чули вже неодноразово. Що це таке? Пояснити толком ніхто не може, але красиве словосполучення використовують кожен раз коли треба списати власні промахи на «злі прояви наших ворогів».

Пригадайте: минулого року постійне зростання ціни так само списували на «сезонні» фактори: зиму, весну, літо, осінь.

Гадаю, що ВРУ слід прийняти закон відповідно до якого в Україні слід відмінити пори року, і тоді все стане добре.

Представники Уряду наголошують, що третій рік поспіль саме у перші місяці року відбувається зростання потреби у валюті через те, що імпортери «формують запаси товарів на новий рік», а її зменшення «списують» на те, що представникам аграрного бізнесу (на них припадає чи не половина пропозицій валюти на міжбанку) немає чим торгувати, і саме тому «тимчасово посилюється девальваційний тиск на курс гривні».

Зима кожного року минає, а курс не падає – навпаки зростає. І тут, як стверджують експерти, відповідь на питання «Чому?» та яку суттєву роль у нашому житті відграють фактори «падіння-зростання» слід шукати у іншій площині.

А поки, як і минулі роки, навесні аграріїв «звинуватять» у тому, що вони винні у тому, що курс знову зростатиме. Адже вони винні у тому, що у них почався сезон польових робіт і вони закуповують пальне, органіку тощо.

А влітку та восени вони будуть «винні» у тому, що збиратимуть врожаї. Так вже було, нам вже розповідали: «Курс росте – через зростання попиту на пальне. Закінчать роботи – курс впаде». Роботи закінчують – курс продовжує рости.

Цікаво, що минулого року «винними» у зростанні курсу стали й громадяни України, і все через те, що поїхали на відпочинок. На думку Гройсана їм на це знадобилося більше валюти(?!).

Хоча офіційно відомо, що 90% населення України не має змоги відпочивати закордоном, а ті, що відпочивають на території України – валюти не потребують. Одним словом будь-які засоби, аби тільки виправдати свою бездіяльність і вину.

Теж саме можна говорити й про золотовалютні запаси. Влада говорить – вони зростають, у МВФ переконують – це не так. На початок минулого року ЗВР складали $15 539,33 млн., а рік ми закінчували з об'ємом у $18 931,06 млн. Здавалося б, є суттєвий приріст, якби не одне «але»: т.з. «монетарне золото» (у т.ч. золоті депозити і золото) – складає у цьому об'ємі лише $1 046,1 млн., або 5,5% від всього обсягу.

Решта? Левову частку міжнародних резервів України складають активи у конвертованих валютах та «віртуальні» гроші – цінні папери, депозити. Всі вони мають тенденцію до «плавання» (ставати більш дешевими) залежно від коньюктури ринку, а тому говорити, що ці запаси стабільні – не доводиться. Сьогодні цінні папери складають трохи більше 75% запасів, СПЗ – 12%, валюта та депозити на рівні – 6,8%.

За останні 9 років міжнародні резерви України скоротилися з $26 505, у 2009 до $18 931 млн. у 2017 році. Найнижчий рівень резервів був у 2015 році – $5 6525,28 млн.

Серед факторів, що впливають на курс: рівень інфляції та зростання цін. Владі все складніше приховувати той факт, що інфляція їй непідконтрольна, а друкарський верстат продовжує справно працювати – забруднюючи папір фарбою.

Маю нагадати й про те, що минулого року тільки офіційно рівень зростання споживчих цін набув небувалого до того розмаху. Рік, за попередніми даними, ми закінчили на рівні +13,7%, у той час як 2016 закінчували нарівні +12,4%.

Минулого року ціни продовжували зростати в першу чергу на продукти харчування до +25%. На другому місці ціни на паливо +20% (що зумовило зростання цін і тарифів у т.ч. і у ЖКГ). Решта цін піднялася на +16%.

Слід так само пригадати, що вже у перші дні цього року КМУ скасував власне рішення щодо реформування податкової та митної служб. Відомо, що те рішення активно критикував нинішній Голова ДФС Мирослав Продан, який є близьким соратником Прем'єр-міністра Гройсмана, який заявляв, що задоволений роботою Продана, а реформу назвав безглуздою.

Практики свідчать: сьогоднішній варіант «накрученої» системі ДФС слід не переробляти і вдосконалювати, а – відміняти, адже вона має суттєві недоліки. Втім, це тем для окремої розмови на рівні фахівців.

Чого слід очікувати цього року? Дуже багато популістських заяв. Буде «море прожектів» та «океан брехні». Ми вступили у рік який передує офіційному виборчому процесу наслідком якого повинна статися зміна влади.

Для того, аби утриматися у кріслах, ті, хто у них зараз – будуть роботи все можливе, аби уберегти себе від історично накресленого їм провалу.

З кожним днем все більше українців розуміє, що без кардинальної зміни влади ми не зможемо вирішити жодної проблеми ні на Східних, ні Західних, ні на Північних кордонах.

Громадяни вже зрозуміли – тільки кардинальна зміна влади є гарантією успішного розвитку і виходу з системної кризи.

Втішних прогнозів фахівці не дають. І все ж, будемо сподіватися, що рік «собаки», який розпочнеться 16 лютого, буде до нас схильним. Собака – вірний, відданий, безкорисливий.

Тому віримо, що 2018 рік пройде спокійно і мирно...

Сергій ОСОЛОДКІН