Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Торгувати землею все одно, що продавати Батьківщину

Торгувати землею все одно, що продавати Батьківщину

Головна умова від валютного володаря України – Міжнародного валютного фонду для отримання наступного мільярда позики – почати торгувати землею!

Я вже не раз писав, що влада України всіма засобами намагається отримати черговий транш від МВФ у розмірі 1 мільярда доларів (бажано у ІV кварталі 2017 року, якщо ні то у І 2018), а до кінця 2018 року ще 1,5 млрд, а для цього треба виконати умови, які були прописані у Меморандумі про співпрацю між МВФ та Україною ще минулого року. Одна з основних вимог –торгівля землею.

У своєму матеріалі: «Чого чекати херсонцям від Уряду Гройсмана: покращення чи погіршення...»,  який був опублікований буквально 7 жовтня я писав про те, що ситуація із землею вкрай складна і протягнути це питання через ВРУ поки не вдалося: «А от з землею стався «облом», хоча у січневому Меморандумі був категоричний термін – кінець березня 2017 (це при тому, що влада повинна була подати проект «Про ринок земель» ще у вересні 2016-го).

Так як тільки заговорили про продаж – стало зрозуміло: влада ризикує залишитися і без влади, і без голови: Україна не хоче продавати землі. Не дивлячись на всі заклики, на всю рекламу, на всі звинувачення в тому, що той хто проти продажу землі, той «Агент Путіна» – не вийшло. Уряд змушений був йти на нові таємні переговори з МВФ і в травні 2017 щось знову було підписано. Що? Громадянам не повідомили, але офіційно питання відклали... Але, не забули...

Для правлячої еліти питання вкрай складне і є тим, яке може стати каталізатором і «останньою краплиною», яка спровокує соціальний вибух. З кожним днем ситуація в середині держави все менш керована. Ті «тихі» палатки які «вирости» під ВРУ щомиті можуть стати «бурхливим морем» у якому влада й потоне...

Питання продажу землі категорично не на часі. Його можна було «протягувати» 3 роки тому, коли рівень довіри був захмарний, але не сьогодні, коли рейтинги ледь сягають позначок у 1 – 3% (утримуватися вдається виключно за рахунок адміністративного ресурсу, шаленого тиску та залякування).

«Земля» цілком може спровокувати заворушення аж до громадянської війни. Історія вчить: з землю селяни не дадуть жартувати. Поки село знаходиться осторонь – революції відбуваються перманентно у столиці, за участі безпритульних, алкоголіків та нероб... А от якщо у це «втягнути» селян, то це може закінчитися плачевно».

Практичного того ж дня, начебто почувши мене, представники влади взялися підтверджувати мої припущення, що тема не забута і до неї будуть повертатися знову і знову і чим далі тим більш наполегливо.

Так народний депутат України Олексій Мушак («Блок Петра Порошенко»), у своєму виступі з трибуни Верховної Ради заявив: «Українець повинен отримати земельну свободу, а українська земля – волю». Які слова! Який пафос! Який напір! Яка експресія! Саме в пору додати слова кінорежисера Якіна з комедії Івана Гайдая «Иван Васильевич меняет професиию»: «Слушайте, я не узнаю Вас в гриме...». 

Що змінилося? Декорації, грим, реквізит. А тема? Тема - залишилася тією самою: землю треба продавати! Чому про це заговорили? МВФ їде з перевіркою і може статися так, що грошей не дадуть. Більш детально тему розкрито тут.

Для того, аби змінити тактику і проявити себе у новому амплуа, старі дійові особи («влада») взялися «грати» по-новому, вирішили піти іншим шляхом. Тут саме час пригадати іншого класика Радянської кінематографії Ролана Бикова та його фільм «Айболит-66»: «Нормальные герои всегда идут в обход... В обход идти опасно, и очень далеко». 

Та, чого тільки не зробиш заради вищої мети – грошей. Для того, аби загравати з ліберально налаштованим прошарком населення, взялися навіть гратися у певну форму «збоченої демократії» - лаяти власного господаря. А по суті? «Несите ваши денежки... в страну Дураков», - як радять «мудрий» Кот Базіліо і «розумна» Ліса Аліса, у фільмі режисера Леоніда Нечаєва «Приключения Буратино». 

Так депутат від БПП, не боячись «відповідальності» (от набрався сміливості) заявив з трибуни про те, що нова українська влада, в тому числі постмайданна, боїться дати економічну земельну свободу українцям(!). Далі більше: він заклеймив позором всіх (мабуть в себе ут.ч.), що Україна протягом 100 років перебуває в земельному рабстві.

Дісталося і «більшовикам», і «меншовикам», і «кумам», і «братам». «Почали з того, що забрали землю (більшовики. - Ред.), потім забрали худобу, хліб, організували Голодомор і переламували хребет української нації. Чому це комуністи робили – зрозуміло. Тому що комуністи ненавиділи Україну і ненавиділи її свободу. Але питання, чому вже нова українська влада, в тому числі постмайданна, боїться дати економічну земельну свободу українцям. Відповідь насправді проста. у цьому залі (парламенту. - Ред.) немає вже комуністів за фактом, але є комуністи за ментальністю. Просто раніше нам показували "серп і молот", а сей час нам показують «косу і вила». Але суті це не змінює. Ці політики бояться економічної свободи українців», - заявив Мушак. 

Зрозуміло куди веде? Той хто не буде голосувати за «продаж землі», або за продовження мораторію, той підтримує «комуняк», той «працює проти України», і взагалі «пособник Москви». А ще трохи «пафосу», «емоцій», «націоналізму» і всі вони просто «зрадники Українського народу», яких чекає шибениця, або просто «сміттєва люстрація» (ну, навіщо нам закони, коли є дебільні виконавці «волі народу» - «активісти» і «справжні українці»).

Нова риторика? Та ні, стара. Новий текст? Так трохи оновлений. А суть? Суть – стара як світ, правда про неї в голос ані слова. То у чому ж суть? Владі вкрай потрібні гроші, будь якою ціною. В хід буде йти все, і політичні ярлики, і економічний вплив, і залякування, і «роздача слонів»... Почали і новий цикл охоти на відьом!

А як красиво звучить! Пересічні громадяни повинні просто слізьми умиватися: як говорив нардеп, як переконував, що на 26 році незалежності необхідно нарешті дати економічну свободу українцю, в тому числі й земельну свободу. Економічна свобода від діючої влади у чому? У тому, що людина повністю бути вільною від грошей? А чому б і ні? І тоді їй немає чим перейматися...

То тоді може згадати доктрину Адольфа Гітлера і утворити резервації? Чому б і ні: дати нації щось поїсти (розумію, що зайві витрати, але інакше помруть і працювати на панів не буде кому): чимось там бодай два рази на день але годувати доведеться. 1 раз на тиждень (тому, хто працював вправно, і виконував завдання власника) видавати у якості нагороди жінку. А решту часу нехай «пашуть»!

Як цинічно звучить з вуст тих, хто загнав народ у рабство: «Земельний мораторій повинен бути скасований. Українець повинен отримати земельну свободу, а українська земля – волю».

Так, народ повинен отримати волю, але від загарбників ...

Для того, аби мене не звинувачували в упередженості наведу протилежну думку.

Так парламентська фракція ВО «Батьківщина» устами народного депутата, члена фракції Вадима Івченко заявила, що не підтримає внесений 14 вересня цього року групою народних депутатів законопроект про ринок землі: «Ми не будемо підтримувати цей документ».

Депутат зазначив, що законопроект про ринок землі суперечить баченню ВО «Батьківщина» подальшого розвитку земельних відносин в Україні.

Тут, правда, слід зазначити, що саме «Батьківщині», а точніше її лідеру Юлії Тимошенко закидають те, що саме вона, ще у 2008 році будучи Прем'єр-міністром (до складу її Уряду слід бути відвертим входили представники різних політичних сил) вносила законопроект, який був аналогічний проекту який є у парламенті зараз (чи не слово у слово).

З цього приводу депутат Івченко заявив, що особисто Юлія Тимошенко жодного разу не висловлювалася на підтримку цього документу.

Якою ж є перспектива з «ринком земель» зараз?
Той самий депутат Вадим Івченко припустив, що чинний до 1 січня 2018 року мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення не буде продовжений.

Тут з ним важко не погодитися, адже зрозуміло, що владі вкрай потрібні гроші, і до кінця наступного року 2,5 мільярди (кінець Програми у березні 2019), які вона може отримати, це вкрай важливий об'єм, який дасть можливість виходити на виборчу кампанію 2019 із певним «запасом міцності» для того, аби було чим «купувати» прихильність тих «виборців», хто буде подавати себе як остання дешева повія.

Та чи значить це, що землею насправді почнуть торгувати? Ні. При всьому бажанні влади повноцінний «ринок землі» з нового року все одно не буде запроваджений, адже в Парламенті все ж немає 226 голосів для того, аби проголосувати норму закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», а без нього як без рук – саме він забезпечує функціонування земельного ринку.

Такими чином питання «зависне» у повітрі: з одного боку – мораторій не буде подовжений і начебто землею торгувати можна, з іншого боку – Закон не буде прийняти, і це не дасть можливість почати торгівлю у цивілізований спосіб. Таким чином питання «земельної реформи» буде законсервоване. Думаю, що саме цим спробують скористатися певні ділки і почнуть знову дурити селян і ошукувати їх.

Переконаний, що саме у цьому напрямку слід почати проводити просвітницьку роботу тим, хто насправді хоче захистити власників земель, аби справні шахраї не отримали землю задурно шляхом обдурювання довірливих селян: «Три корочки хлеба!» 

А поки, до 1 січня 2018 року, в Україні продовжує діяти мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.

Сергій ОСОЛОДКІН