Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Чого чекати херсонцям від Уряду Гройсмана: покращення чи погіршення…

Минулого тижня Нацбанк видав прогноз щодо того, чого слід чекати після підняття пенсій і як це відіб'ється на зростанні цін в Україні у 2018 році, а також попередив про зростання ризиків щодо стабільності курсу гривні.

У той же час Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) висунув Україні чергові вимоги щодо отримання наступного траншу... Перспективи по всім питанням маловтішні. Не дивлячись на всі перестороги фахівців «професіонали» Гройсмана в області базарної торгівлі й далі ведуть країну курсом «загнивання».

До чого у 2018 році призведе «осучаснення» пенсій
і «зростання» зарплат?

Все, що зараз подають як «перемогу» за пронозами НБУ може привести до збільшення інфляції на 0,3 – 0,6 процентних пункти (за оцінками самого Уряду, на «осучаснення» тільки у IV кварталі поточного року додатково треба 20 млрд грн.).

«З огляду на те, що ефекти на бюджет від збільшення витрат на пенсії будуть компенсовані за іншими статтями (дефіцит бюджету зберігається менше 2,5% ВВП у 2017 і 2018 роках), за оцінками Національного банку, підвищення пенсій буде мати нейтральний вплив на реальні темпи зростання економіки , однак спричинить помірний тиск на рівень споживчих цін», - прогнозує НБУ

У матеріалі «Херсонці, вам стало гірше тому, що вам зробили «краще» я писав, що за оцінкою НБУ підвищення з січня 2017 року мінімальної заробітної плати додало до інфляції 2 – 2,5 п.п., що змусило НБУ в жовтні підвищив облікову ставку з 12,5% до 13,5%. У вересні інфляція зросла до 16,4%. Крім того НБУ погіршив прогноз інфляції на цей рік з 9,1% до 12,2%, на 2018 з 6% до 7,3%.

У чому ризики стабільності валюти?

Формування значних обсягів ліквідності в банківській системі і на рахунках уряду може потенційно загрожувати стабільності національної валюти, – такий висновок Ради НБУ, яка відзначила, що має місце недостатнє використання Правлінням НБУ монетарних інструментів для досягнення поставлених інфляційних цілей.

Крім того, там наголосили на необхідності посилення координації грошово-кредитної та бюджетної політики з метою недопущення різкого посилення інфляційних ризиків. Ліквідність банківської системи продовжує перебувати на безпрецедентно високому рівні, а банки вкладають кошти в депозитні сертифікати НБУ та державні цінні папери. Загальний обсяг ОВДП в обігу наближається до розміру депозитного портфеля банків(!).

При цьому Кабмін накопичив історично найвищі залишки коштів на казначейському рахунку в Нацбанку. Крім того, продовжують розміщуватися на депозитах банків кошти місцевих бюджетів.

Висновок Ради НБУ невтішний: «Такі обсяги ліквідності свідчать про формування «монетарного навісу», який сконцентрований в банківській системі і державному секторі. З огляду на поточний стан грошово-кредитного ринку, витрачання коштів урядом протягом короткого періоду часу, як це традиційно відбувалося в кінці року, може мати більш істотні ризики стабільності грошової одиниці України ніж в попередні роки». Рада наголосила, що за підсумками січня-вересня 2017 негативне сальдо збільшилася до $3 млрд (у 2017 – $2,7 млрд).

Причина: масштабні закупівлі енергоносіїв і сільськогосподарської техніки. «Такі тенденції на грошово-кредитному ринку та в економіці свідчать про формування ризиків накопичення економічних дисбалансів, які були притаманні вітчизняній економіці в попередні роки і, реалізація яких неодноразово призводила до кризи», - кажуть у НБУ

Це говорить, що наступного року нам не слід очікувати покращення життя: новий виток інфляції успішно «з'їсть» і те, що Гройсман «додав» пенсіонерам, і те що додасть бюджетникам. Підвищені цін і інфляція не тільки нівелюють «збільшення», але й зроблять людей ще більш злиденними.

Валюти все менше

Не слід сподіватися, що хтось задурно буде давати кошти. Для того аби їх отримати, слід взяти нові боргові зобов'язання... У НБУ цього року навіть не сподіваються, що МВФ дасть хоч якість копійки, хоча і закладають у прогнози продовження співпраці з МВФ і очікують надходження чергового траншу за програмою EFF у І кварталі 2018.

Як заявив в.о. голови НБУ Яків Смолій: «Разом з профіцитом зведеного платіжного балансу це дозволить збільшити міжнародні резерви до $22,1 млрд (або 4,2 місяців імпорту майбутнього періоду) на кінець 2018 року». А заступник голови НБУ Дмитро Сологуб уточнив, що вони чекають черговий траншу в сумі $1 млрд у І кварталі 2018 року, а до кінця 2018 ще один на суму $1,5 млрд.

Як повідомлялося раніше НБУ очікував транш у $2 млрд від МВФ, а ще 600 млн євро від Єврокомісії і все це до кінця 2017 року. Відсутність цих грошей і змусила НБУ погіршити прогнози валютних запасів на 2017 та два наступні роки. Детальніше про це нижче, а поки нагадаю, що хоча програма EFF і розрахована до березня 2019 року, але у 2019-у НБУ не розраховує на надходження грошей.

Чи випадково звучить дата 2019? Чи випадково програма розрахована саме так? 2019 – рік планових виборів Президента і ВРУ. Виходить, що влада 3 роки тому запускаючи кредиту програму усвідомлювала, що перспектив далі не буде, що її час короткотерміновий і треба все встигнути саме зараз? Там заздалегідь порахували, що віддавати борги вони не будуть?..

Втім, про політику поговоримо окремо, а що стосується боргів, то поки є час влада планує їх збільшити. Вже цього місяця в Україну прибуде чергова місія МВФ, яка буде аналізувати проекту держбюджету на 2018 рік. «Гостей» з-за океану чекають після того, як проект у першому читання проголосує ВРУ.

У НБУ вже натякнули депутатам, що слід голосувати «правильно», адже їх валютні резерви на кінець 2017 року будуть меншими ніж прогнозувалося: замість $20 млрд буде $18,6 млрд. Не буде покращення і у 2018: замість очікуваних $27,1 млрд буде $22,2 млрд, а у 2019 році замість $25,7 млрд. не більше $21,2 млрд.

Тоді як в Уряді живуть «райдужними» прогнозами. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що на нинішньому етапі переговорів з МВФ Україна може розраховувати на гроші ще до кінця цього року(?). 

«Нові» вимоги МВФ

Перед тим як озвучити нові вимоги, нагадаю чого хотів МВФ раніше, який після довгих затримок, у вересні 2016 року, схвалив рішення про надання Україні 3-го траншу в розмірі 1 млрд доларів (хотіли більше).

У січні 2017 Гройсман був змушений «розсекретити» зміст Меморандуму про співпрацю з МВФ і стало відомо, що в обмін на гроші МВФ жадає від України скасування «спрощеної» системи оподаткування; пенсійної реформи; земельної реформи (продаж землі) тощо. 

Що зроблено?

«Спрощенців» стало на кілька десятків тисяч менше, а Українці втратили кілька сотень тисяч робочих місць.

«Пенсійну реформу» яку повинні були прийняти ще у грудні 2016 розтягнули до вересня 2017. Наприкінці 2016, на фоні прийняття бюджету знайти голоси ще й на «пенсію» було нереально. «Реформу» переносили, МВФ посилював тиск: Меморандум вимагав рішення у березні, а у ньому: поступове підвищення пенсійного віку для чоловіків – на чотири місяці щороку, починаючи з липня 2017, для жінок – на шість місяців після 2021, до тих пір, поки для обох пенсійний вік досягне 63 років – у 2027 році; підвищення робочого стажу до 25 років з січня 2017 року (був – 15); введенням мінімального страхового стажу в 16 років, з поступовим його збільшенням до 35 років – у 2036 році. Вимоги західного «власника» країни виконали тільки у вересні.

«Скорочення» держслужбовців і бюджетників провели формально...

Ці рішення продавлювали через ВРУ та КМУ більш-менш спокійно, адже там у влади є важелі впливу через «каральні» органи. А от з землею стався «облом», хоча у січневому Меморандумі був категоричний термін – кінець березня 2017 (це при тому, що влада повинна була подати проект «Про ринок земель» ще у вересні 2016-го).

Так як тільки заговорили про продаж – стало зрозуміло: влада ризикує залишитися і без влади, і без голови: Україна не хоче продавати землі. Не дивлячись на всі заклики, на всю рекламу, на всі звинувачення в тому, що той хто проти продажу землі, той «Агент Путіна» – не вийшло. Уряд змушений був йти на нові таємні переговори з МВФ і в травні 2017 щось знову було підписано. Що? Громадянам не повідомили, але офіційно питання відклали... Але, не забули...

Для правлячої еліти питання вкрай складне і є тим, яке може стати каталізатором і «останньою краплиною», яка спровокує соціальний вибух. З кожним днем ситуація в середині держави все менш керована. Ті «тихі» палатки які «вирости» під ВРУ щомиті можуть стати «бурхливим морем» у якому влада й потоне...

Питання продажу землі категорично не на часі. Його можна було «протягувати» 3 роки тому, коли рівень довіри був захмарний, але не сьогодні, коли рейтинги ледь сягають позначок у 1 – 3% (утримуватися вдається виключно за рахунок адміністративного ресурсу, шаленого тиску та залякування).

«Земля» цілком може спровокувати заворушення аж до громадянської війни. Історія вчить: з землю селяни не дадуть жартувати. Поки село знаходиться осторонь – революції відбуваються перманентно у столиці, за участі безпритульних, алкоголіків та нероб... А от якщо у це «втягнути» селян, то це може закінчитися плачевно.

І все ж Меморандум існує і якщо його не виконувати, то не буде грошей... У січневому Меморандумі було 12 «структурних маяків». Один з них: монетизація субсидій, рішення по якій КМУ повинен був прийняти ще у січні 2017. Рішення прийняли, але монетизації так і не сталося.

Під її виглядом подають «економію» за опалення, гроші по якій Гройсман обіцяв почати виплачувати спочатку в травні, потім у липні, потім у вересні. Останній раз (два тижні тому) обіцяли через 2 – 3 дні. Віз й нині там. Думаю, що перед тим як місія МВФ приїде 2 – 3 сотні громадян гроші все ж отримають, а як поїде про виплати забудуть – грошей немає.

Ще МВФ хотів створити в Україні єдиний реєстр отримувачів соціальних виплат (червень 2017). Ідея не нова, реєстр потрібен, в тому числі й для продовження процесу верифікації соціальних виплат. Та поки далі розмов справа з місця не рушила.

Ну й «Антикорупційні суди» (червень 2017 року). Справа буксує...

Вас ні що не дивує? Випадковий збіг, чи закономірність: частина вимог МВФ співпадає з тим, чого хочуть ті, хто зараз «бореться за людське щастя» під стінами ВРУ? Невже «народні маси» настільки «просунуті», що їх погляди повністю відповідають бажанням головного кредитора країни: зміни виборчого законодавства, антикорупційний суд тощо. Відповідь захована у відповіді на питання: «А хто власне замовляє музику?».

Чого ж ще хоче МВФ?

Як заявив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман: «Умовами для четвертого перегляду програми є прийняття закону про приватизацію, який забезпечить прозорий продаж держактивів, також вимогою була вже прийнята пенсійна реформа. Ми зараз оцінюємо, наскільки вона відповідає пенсійній системі. Необхідно також створення антикорупційного суду і врегулювання питання з цінами на газ – тієї постанови (№187), яку було прийнято в лютому урядом».

А от і нагадування про продаж землі: «Ми не відмовилися від цієї реформи. Ми вирішили її відкласти на 2018 рік для того, щоб дати час для її комплексної розробки та знаходження консенсусу в суспільстві». Звернули увагу: «Ми – хочемо. Ми – не забули».

Так говорять власники, а не радники. У МВФ нагадали, що Україна вже отримала $12,5 млрд, а серед найважливіших проведених реформ значиться: реформа банківського сектору, введення плаваючого курсу, таргетування інфляції, створення НАБУ і реформу енергетичного сектора.

Чи є шанси отримати гроші?

Як заявляв Міністр фінансів України Олександр Данилюк – Україна може розраховувати на отримання чергового траншу до кінця нинішнього року (натомість у НБУ – грошей цього року не чекають).

Данилюк зазначав, що отримання грошей залежить, в основному, від результату переговорів про формулювання ціни на газ: «Тобто, ми повинні знайти формулу, яка буде визначати ціни на газ на період до повної лібералізації ринку газу. Зараз ми над цим працюємо, я не думаю, що нам для цього буде потрібно багато часу, ми досить інформативно провели ці зустрічі, обмінялися інформацією, позицією, і зараз тільки потрібно це оформити». Експерти не раз наголошували: слід чекати, що КМУ скасує власну постанову і підвищить ціну на газ для населення.

Не перестає турбувати МВФ і питання пенсійної реформи. Чому? Чи там є щось таке, про що нам не говорять? Як слід розуміти слова Данилюка: «Тут ми зараз завершуємо аналіз закону разом з МВФ і ніяких таких принципових питань, неузгодженостей ми не знайшли. Я впевнений, що ми отримаємо позитивний відгук як від Світового банку, так і Міжнародного валютного фонду». Щось там не так...

Ще одна вимога МВФ (не менш складна ніж земля): прийняття змін у законодавство щодо процедури приватизації. «Цей законопроект вже знаходиться у Верховній Раді», - сказав Данилюк, намагаючись переконати суспільство, що це більш важливо для України, ніж для програми МВФ – оскільки бюджет втрачає мільярди від неефективного управління державною власністю.

Отже, замість того, аби ефективно управляти тим, що є у власності держави, що повинно приносить прибутки, мова йде про те, що все слід продати у приватні руки. Хто на цьому заробить? Формально держава. Реально? Зрозуміло, що продавати все будуть за безцінь тим, хто при владі. Все перейде у руки приватної особи, а як вона буде цим розпоряджатися, наскільки ефективно?

Після того, як все продадуть – проїдять – розкрадуть (у кращому варіанті частково погасять борги), що будуть продавати далі? За рахунок чого будуть наповнювати бюджет? Приватного капіталу як не було, так і не передбачається. Є шанс, що той хто купить підприємство займеться його модернізацією, а не розпилить його і не продасть на металобрухт?

Що буде, якщо грошей не дадуть?

Як зазначив Данилюк, якщо Україна не отримає черговий транш до кінця року, то це не буде критичним для національної економіки: «Ми зараз не в тій ситуації, коли місяць, два, три щось змінюють. Ми досить довго працювали над посиленням нашої економіки для того, щоб зараз не рахувати дні і місяці». І наголосив, що головне для України зараз прийняти закон про приватизацію та знайти справедливу формулу на газ: «...і коли ми це зробимо, надання траншу буде вже технічним питанням». 

При цьому слід зазначити, що про вірогідний варіант розриву стосунків між Україною та МВФ на заході говорять все голосніше.

Тоді як той самий Данилюк заявив, що Україна продовжує виконання програми МВФ незважаючи на складність переговорів про виділення наступного траншу: «Ми цінуємо наше співробітництво з МВФ і Світовим банком, а ті, хто зараз намагається спотворити це, вони просто грають проти інтересів України». Це була відповідь на публікації у західних ЗМІ щодо можливість виходу України з співпраці з Фондом.

Нагадаю: тиждень тому інформагентство Reuters опублікувало ексклюзив з посиланням на джерело близьке до переговорів з Фондом, у якому йдеться, що український уряд повинен представити МВФ нову формулу ціноутворення на газ для населення. У разі, якщо керівництво Фонду не погодить пропозицію, Україна може припинити участь в програмі: «Якщо міністр фінансів Олександр Данилюк і МВФ не зможуть досягти загального розуміння на переговорах наступного тижня у Вашингтоні, за словами джерела, Україна має два варіанти».

Перший – Київ погодиться з вимогами МВФ. Другий (суто політичний) – не піднімати ціну на газ для населення, а отже: жити без МВФ. Що візьме гору: бажання мати гроші зараз, чи перспектива утриматися у «корити» у подальшому?

Скоріш за все відповідь на це складене питання криється у коментарі Данилюка: «Не звертайте уваги, це взагалі спекуляції... Ми маємо намір не те щоб продовжувати, а успішно виконати програму з МВФ для того, щоб в 2019 році, після її завершення, мати сильну і успішну економіку». Це можна інтерпретувати як те, що формулу змінять, ціну на газ для населення піднімуть.

Що далі? Якою буде реакція «продажних» політиків і так званих «справжніх» патріотів «Зрадників Українського народу»? Побачимо, хто з них більше любить народ. Думаю, що питання затягнуть до січня, а коли у народу буде ейфорія від святкування (а можливо на той час організують якусь нову «блокаду» чи «заколот» «рукою Москви»), рішення приймуть і ціни піднімуть...

Втім, поки не будемо забігати наперед, хто його знає, а раптом у панів у владі прокинеться сумління...Втім, про що це я ... якась фантасмагорія...

Сергій ОСОЛОДКІН

фото "Новое время"