Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Херсонці, вам стало гірше тому, що вам зробили «краще»

Херсонці, вам стало гірше тому, що вам зробили «краще»

Ще два місяці тому я писав, що як тільки пан Гройсман і його «молода – підстаркувата» команда зроблять крок у бік підняття пенсій, так вже наступного дня слід чекати суттєвого зростання цін і нового витку інфляційних процесів.

Ще далеко не всі пенсіонери отримали «оновлену» пенсію (дехто «хвалиться» тим, що вона зросла аж на 140 – 170 грн), як ціни показали себе і «галопом» поскакали вгору.

Тільки за останні два тижні роздрібні ціни на продукти харчування піднялися на 0,40 – 2,5 грн.

Зросла інфляція. І, як ви думаєте, хто у цьому винен? Звичайно ж «рука Москви», «нерозумні опозиціонери», і, як завжди ті, хто лає владу.

Прем'єр зазначив, що причиною більш значного (ніж прогнозувалося) підвищення споживчих цін у поточному році є «зростання економіки». Ось так, панове: вони її «піднімають», а вона їм таку свиню підкладає.

Просто хочеться пожаліти Володимира Борисовича і плакати, плакати, плакати над його словами: «Наш прогноз показував, що будемо мати трохи більше 11% інфляції, але це (перевищення прогнозу - ред.) є природним, так як економіка зростає: ми більше інвестуємо, люди більше отримують доходів». 

Всі знають, що наш Прем'єр має блискучу «західну» освіту! А як він знає «ринок»! Скільки торгових рядів пройдено! Скільки всього «розкурочено» (вибачте «розкручено»). Але чомусь всі його «глибокі» знання з теми «занурення в економіку», ніяк не дають йому можливість це довести. А економіка виявилася примхливою пані, яка так і норовить показати «зуби»: замість того аби ласкаво посміхатися – «зжирає» падлюка всі його «надбання».

Дарма, що економісти попереджали: так діяти неможна, перед тим як підвищувати спочатку треба запустити економіку, а не роздавати грошову масу, яка нічим не підтверджена (що й є причиною «розкручування» інфляційних процесів). Цьому вчать студентів ще на першому курсі. Ні, навіть не Гарварду, а всього лише економічного факультету Херсонського державного університету. Та, куди там нам до Вінницьких «університетів» Центрального колгоспного ринку...

Аби всі зрозуміли Гройсмана, він продовжу переконувати «темних» громадян, що саме у такий ситуації споживчі настрої стають більш позитивними і відбиваючись на інфляції. Т.т. ви, панове, самі в усьому винні.

Глава Уряду заспокоює і обіцяє, що наступного року інфляція уповільниться, що також є «природним процесом». У чому «природність» Прем'єр не сказав, мабуть має на увазі, що ми й самі знаємо, а йому не пристало прописні істини нам «невченим» та неписьменним розтлумачувати.

«Доходи людей будуть стабільніше і ціни будуть більш стабільними», - таку аксіому вивів Прем'єр, наголошуючи на тому, що головним все ж є «зростання економіки». Де він її побачив – так само не сказав. Останнім часом у нього щось не так з органами зору та слуху, то він «не бачить» одного, то «не чує» про інше... Мабуть треба громадянам взятися за охорону його здоров'я. Куди там лікарі у «Феофанії» дивляться? Невже знову «рука Москви»?

Офіційно

Національний банк України (НБУ) на минулому тижні суттєво погіршив прогноз інфляції на 2017 – 2018 роки.  При плані 9,1% - очікують у 12,2%. На кінець 2018 – 7,3%, (при попередньому плані – 6%). Незалежні фахівці говорять, що на кінець 2017 слід очікувати: 27 – 32%. Окремі політики заявляють про 45 – 65%(?). Нажаль як і Гройсман, вони не наводять аргументів, а тому візьмемо під сумнів слова і Прем'єра, і його політичних опонентів.

Що ж стосується НБУ, то там вбачають, що зростання інфляції відбувається через більш активне відновлення споживчого попиту ніж вони очкували, а також через різке підвищення пенсійних виплат, мінімальної заробітної плати (МЗП) та акцизів на тютюн.

Державна служба статистики, яка оперує реальними цифрами, з яких політики роблять фантастичні висновки повідомляє: інфляція у вересні прискорилася до максимуму з початку року і зросла у порівняння із попереднім місяцем – на 2% (з початку року – до 10,2%). У порівнянні місяць до місяця стрибок інфляції у вересні був найбільшим з початку року. У порівнянні до вересня 2016 – ціни зросли на 16,4%. За період січень-вересень 2017 до 2016 зростання склало – 14,6%.

У вересні ціни на продукти харчування і безалкогольні напої виросли на 2%; на 31% подорожчали яйця; на 11,2 – 1,5% зросли ціни на сало, м'ясо, м'ясопродукти, молоко,молокопродукти, рис, масло, хліб; на алкоголь – на 3%, на тютюн – на 2,3%; на одяг на – 8,7%, взуття набрало у ціні – 8,9%.

Відбувалося подальше зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на – 0,4%. Тарифи на утримання будинків і прибудинкових територій зросли на – 1,5%; каналізацію – на 1%; водопостачання – на 0,7%. Ціни на проїзд стали більшим на 1,5%, в першу чергу через зростання цін на паливо та мастила на – 2,9%. Послуги середньої освіти стало більш дорогими – на 18,6%, вищої – на 14,3%.

У той же час на 3,4 – 0,3% подешевшали овочі, гречана крупа, риба та рибопродукти, цукор, фрукти.

У Держстаті констатують, що базова інфляція після зростання у липні на 0,1%, (у серпні на 0,2%), у вересні прискорилася до 1,9% (у річному вимірі: липень – 7,3%, серпень – 7,8%, вересень – 7,7%).

З початку 2016 року «базова інфляція» (виключає у себе такі поняття як: короткострокові нерівномірні зміни цін під впливом окремих факторів, які носять адміністративний, подієвий, сезонний характер – переважно мова йде про цінову динаміку, яка не враховує зміни цін на продовольство та енергоносії, зокрема, тарифи), склала – 6,2%

Прогнози

Липень 2017-го був єдиним місяцем коли інфляція призупинила «пожирання» українського ринку і було зафіксовано мінімальну дефляцію. Далі все знову покотилося під гору, але за цей час і Порошенко, і Гройсман, і члени Уряду, і правляча партія встигли розповісти нам так багато, про їх успіхи, що здавалося ми непросто наздогнали все те, що втратили за останні 3 – 4 роки, а й спромоглися вийти на рівень курсу долара 2,5 (жарт!). Кінець липня все «зіпсував»: інфляція знову рвонула уперед.

Експерти це пов'язали в першу чергу з обіцянками, які кинулися роздавати у владі щодо підняття пенсій, виплат «зекономленого» на теплі (обізвали «монетизацією») та ще цілої низки політичних заяв... А ті урядовці, які спробували обережно заявити, що можливо все ж слід дослуховуватися до економістів, отримали від Гройсмана «слова подяки», які у порядному товаристві говорити не прийнятно.

Пам'ятаєте: «Ти ще раз так скажеш, я тебе вижену нах#й звідси. Ти мене зрозумів?», - звернення Прем'єр Гройсмана – до віце-прем'єра Зубко. 

Це прозвучало публічно, прямо із ложі КМУ у ВРУ: «Високі, високі стосунки!!!» (с) Уявляєте, що дозволяє собі людина з освітою Вінницього базару на одинці?!

Як повідомила прес-служба НБУ за підсумками засідання правління НБУ з питань монетарної політики, інфляція в Україні у 2017 році перевищить рівень 9,1%, який прогнозувався у липні: «Разом з тим, в цьому році інфляція знизиться повільніше, ніж передбачалося в липневому прогнозі (до рівня 9,1%). Відповідно, інфляція більш істотно відхилиться від центральної точки цільового діапазону 8% +/- 2 п.п. на кінець 2017 року».

Незалежні експерти продовжують наполягати, що у НБУ маніпулюють даними як статистичної звітності так і прогнозами, і переконують, що інфляційні процеси на ділі значно більш серйозні, і ставитися до них треба відповідним чином. І наводять ряд чинників, один з яких: падіння попиту через зростання цін.

У НБУ це підтверджують говорячи, що в останні місяці зросли ризики посилення фундаментального тиску на ціни у середньостроковій перспективі, зокрема з боку попиту: «Споживання, яке і так помітно пожвавлюється на тлі підвищення заробітних плат, може отримати додатковий стимул в результаті збільшення бюджетних витрат і пенсійних виплат протягом наступних місяців. Також високі поточні показники зростання цін можуть спровокувати зміну тренда на поліпшення інфляційних очікувань, що спостерігався протягом останніх двох років».

При цьому цільовий діапазон на кінець першого кварталу 2018 року прогнозують на рівні 7,5% +/- 2 п.п., а другого – 7% +/- 2 п.п.(?).

Прес-служба переконує, що регулятор продовжує уважно стежити за факторами, які можуть посилити тиск на інфляцію і відобразять їх очікуваний ефект у оновленому прогнозі інфляції, який буде оприлюднений наприкінці жовтня: «Надалі необхідність повернення інфляції до цільового значень може привести утримання облікової ставки на поточному рівні до отримання Національним банком чітких ознак нівелювання інфляційних ризиків ... Повернення в цикл пом'якшення монетарної політики буде відбуватися в разі стійкого ослаблення інфляційних ризиків і поліпшення очікувань».

У НБУ не можуть скрити реальних причин зростання інфляції, хоч і говорять про це «розумними словами» (які зрозумілі далеко не кожному громадянину): «у разі зростання фундаментального інфляційного тиску з боку попиту, зокрема через підвищення соціальних стандартів, неузгоджених з ростом продуктивності економіки, а також у разі істотного погіршення інфляційних очікувань Національний банк може вдатися до більш жорсткої монетарної політики і підвищення облікової ставки».

У «перекладі» на людську мову це слід розуміти так: якщо Уряд й далі буде продовжувати нарощувати «грошову масу» без її реального забезпечення (виробництво, золотовалютні резерви) за рахунок друкарського верстату, то НБУ й надалі буде погіршувати прогнози. Нагадаю, що у вересні правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку на рівні 12,5% річних, на якому вона знаходиться з травня.

І тоді ж заявив про посилення ризиків перевищення планового рівня інфляції у 2017 році: «Це перш за все обумовлено високими темпами зростання цін на продукти харчування через подальше відображення чинників з боку пропозиції (несприятливі погодні умови навесні цього року, значні обсяги експорту м'ясної та молочної продукції), а також посиленням тиску на ціни з боку виробничих витрат». 

Все традиційно списали на погоду: приморозки у травні, посуха у липні...

У серпні Держстат повідомив: індекс споживчих цін знизився на 0,1% в місячному вимірі (тоді коли у липні сталося збільшення на 0,2%) завдяки сезонному зниженню цін на плодоовочеву продукцію та одяг і взуття. У річному вимірі споживча інфляція склала 16,2%. Базова інфляція прискорилася до 0,2% до попереднього місяця і до 7,8% у річному вимірі.

Тоді як у НБУ відзначали, що базова інфляція в річному вимірі незначно перевищила траєкторію прогнозу, оприлюдненого в інфляційному звіті, враховуючи два основні чинники: високі темпи зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки (перш за все м'ясні та молочні вироби), а також збільшення виробничих витрат, в тому числі на оплату праці.

Це те, про що говорили експерти наприкінці минулого року, коли Уряд кинувся підвищувати заробітну плату не за рахунок економічного зростання, а за рахунок друку паперової маси яку називають «українська валюта».

При цьому у НБУ все ж змушені констатувати: підвищення з 2017 року мінімальної заробітної плати (МЗП) додало 2 – 2,5 процентних пункти до інфляції поточного року, тоді як підвищення пенсій з жовтня додасть ще 0,3 – 0,6 п.п. (фахівці називають цифри у 4 – 6 разів вище).

Ще у січні 2017 року, у зв'язку із зростанням МЗП до 3 200 гривень НБУ погіршив прогноз інфляції з 8% до 9,1%.

Там відверто заявляли, що зростання зарплат стане причиною того, що тиск на інфляцію збільшиться у 2 рази (від того, який очікувався): «За нашими фінальним оцінками, подвоєння мінімальної заробітної плати додало близько 2 – 2,5 п.п. до показника інфляції в 2017 році. Найбільш відчутний вплив підвищення МЗП відбулося через підвищення собівартості послуг. Це пов'язано з тим, що в дійсності роботодавці не так підвищували «справжні» заробітні плати, скільки виводили їх з тіні.

У той же час вплив подвоєння мінімальної заробітної плати був незначним на інфляцію з боку споживчого попиту. Однак, в загальному, високі темпи зростання заробітної плати (за останніми даними, у серпні 2017 року зростання середньої номінальної зарплати в річному вимірі склало 37%, реальної – 17%), що відбулося переважно через дефіцит адекватної робочої сили на ринку, і соціальні трансферти на тлі поліпшення споживчих настроїв населення сприяли прискоренню приватного споживання».

Т.з. «пенсійна реформа» так само стимулює приватне споживання і формує додатковий інфляційний тиск.

НБУ вважає, що такий ефект буде незначним, оскільки ефекти на бюджет від збільшення витрат та пенсій будуть компенсовані за іншими статтями (дефіцит бюджету зберігається менше 2,5% ВВП у 2017 і 2018 роках). «Хоча відповідне зростання середніх пенсій доводиться на IV квартал 2017 року, очікуване підвищення споживчого попиту внаслідок цього буде мати ефект вже в 2018 році. За оцінками НБУ, підвищення пенсій призведе до помірного тиску на рівень споживчих цін (додатково 0.3 – 0,6 п.п. в літню споживчу інфляцію в 2018 році)», - такі прогнози роблять у НБУ стосовно наступного року.

У НБУ не уточнюють: чого ж слід чекати у 2018 році у зв'язку із тим, що Уряд декларує підвищення МЗП до 3 723 гривень (який це спричинить тиск на інфляцію)? Але спробували переконати, що новий інфляційний прогноз (7,3%) вже враховує цей показник. Там обережно натякнули: «Ми розглядаємо питання підвищення соціальних стандартів в комплексі. Зокрема, нами враховано підвищення пенсій. Разом з тим, у разі підвищення соціальних стандартів з темпом, що не узгоджується із зростанням продуктивності економіки, можуть виникнути додаткові інфляційні ризики. Це зажадає від НБУ проведення більш жорсткої монетарної політики для досягнення встановлених інфляційних цілей».

Що ж стосується реалій життя, то з 27 жовтня НБУ все ж підвищив облікову ставку з 12,5% до 13,5%. Це стало необхідним заходом у відповідь на прискорення інфляції у вересні до 16,4% (у річному вимірі). Крім того, як вже було сказано вище: НБУ погіршив прогноз інфляції в цьому році з 9,1% до 12,2%, а в 2018 з 6% до 7,3%, і одночасно допустив, що збільшення мінімальної зарплати, вдвічі може прискорити як зростання ВВП так і інфляції (близько 1 процентного пункту). 

Нагадаю, що 15 вересня КМУ зареєстрував у парламенті проект держбюджету на 2018 рік, який зокрема передбачає зростанні МЗП з 3200 до 3723 гривень або на 16,3%.

Крім того у проекті вказано, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме з 1 січня 2018 року – 1 700 гривень, з 1 липня – 1 777 гривень, з 1 грудня – 1 853 гривні.

Законопроект так само передбачає зростання прожиткового мінімуму:

- для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1 492 гривні, з 1 липня – 1 559 гривень, з 1 грудня – 1 626 гривень.

- для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня – 1 860 гривень, з 1 липня – 1 944 гривні, з 1 грудня – 2 027 гривень;

- для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1 373 гривні, з 1 липня – 1 435 гривень, з 1 грудня – 1 497 гривень.

Інфляція закладена на рівні 7%. 

При цьому віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко вважає, що: «... ніякого негативу від підвищення мінімальної заробітної плати ми не побачили. Тому таким курсом, я переконаний, влада піде і далі». 

Щось із зором не тільки у Прем'єра, а й у його поплічників... Вони не бачать, а люди все помічають... Щось у цій схемі треба міняти: можливо Уряд, а можливо людей?

Сергій ОСОЛОДКІН