Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Херсонці готові емігрувати

Херсонці готові емігрувати

Тих, хто готовий тимчасово – на заробітки, або назавжди – жити покинути Херсон стає все більше.

Результати опитувань, які проводять різні соціологічні групи (як залежні і зацікавлені, так і незалежні та об'єктивні) свідчать, що серед тих, хто готовий поїхати з Херсона поруч з молодими людьми все більше стає людей старшого віку.

Бажання поїхати у пошуках «кращої долі» з боку молоді цілком зрозуміле, адже у них попереду ціле життя, а мотивації провести його у цьому місті чи країні – нуль. А що штовхає людей поважного віку їхати невідомо куди?

– Я їду тому, що не вірю у те, що зможу забезпечити собі старість, - каже жінка у віці 52 років, з якою ми спілкувалися у тому місці де видають закордонні паспорти.

– Мені не 20, на добру оплату старості розраховувати годі. Сподіватися... Немає на що. Після «реформ» від Гройсмана-Порошенка отримувати пенсію на 30% менше? Чи є перспективи там? Сподіваюся... Перспективи тут навіть не бачу... На пенсію, яка може мене чекати тут я не зможу утримувати себе.

У мене невелика родина: я, донька з чоловіком та онука. У дітей проблеми з роботою, та хоч щось є. Я розумію, що після виходу на пенсію, якщо доживу (гірко посміхається – прим авт.), опинюся на шиї у дітей, а я цього не хочу... Чи сильно хочу їхати? Так, що б «так», то ні. Але я мушу це зробити.

Інша жінка – інша історія. Поодинока людина, у дочки із зятем мала дитина, а з роботою проблеми. Вихід? Тимчасове працевлаштування «там». Сподівання за півроку заробити важкою працею якісь копійки на які можна якось та жити самій, і дітям допомогти...

Скільки таких історій: десятки?.. сотні?.. тисячі?..

Поглянемо на сумну статистику: кожного дня Україну покидають кілька сотень людей – вони емігрують (з початку цього року з України мігрували понад 37 тисяч осіб), а ще сотні тисяч їдуть працювати. Скільки саме людей працюють «там», аби допомагати рідним виживати «тут»? Статистики однозначної немає.

Економічні питання

Обсяг приватних грошових переказів з-за кордону в Україну у січні-березні 2017 року збільшився на 9,9%, і, відповідно до звіту Національного банку України сягнув показника у $1,32 млрд. (через кореспондентські рахунки банків – $593 млн. (у 2016-у – $511 млн.), через міжнародні платіжні системи – $491 млн., через неформальні канали – 233 млн. ($227 млн. – минулого року).

Лідером залишається Росія (при певному скороченні у порівнянні з минулим роком) – $179,9 млн. (було – $201,5 млн.); на другому місці – США ($157,1 млн.), на третьому – Німеччина ($76,2 млн), далі Великобританія ($69 тис), Кіпр ($67,3).

На початку року вразив заявою Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, він вважає, що Українці перевели з Польщі до 5 мільярдів євро: «Понад мільйон українців живе, працює, заробляє, нарощує свій дохід, який відправляє в Україну. За підрахунками фінансових установ, від 3 до 5 млрд євро переводять в Україну сім'ям, бізнесу».

При цьому він зазначив, що тільки за шість місяців цього року Польща видала українцям понад 750 тис. віз з правом проживати та працювати. Ващиковський зазначив, що минулого року Польща видала Українцям понад 1 млн. 200 тис. віз.

На українців припадає 2/3 заяв на дозвіл на проживання у Польщі. Цього року, з понад 100 тисяч іноземців, які стали проживати там – 66 тис. це українці.

При цьому за перші 7 місяців 2017 року заяви про отримання дозволу на перебування подало 73 тис. (у порівнянні з відповідним періодом минулого року зростання склало – 40%, з 2015 – 85%), з них 87% справ це питання тимчасового перебування з правом працювати.

Росія чи Європа?

Більшість російських експертів сходяться на тому, що українські гастарбайтери домінують на ринку праці у Росії. Про це свідчать і результати дослідження, яке недавно завершила дослідницька група Інституту народознавства НАН України та Лабораторії соціальних досліджень у Львові.

За різними експертними даними, загальна кількість працюючих мігрантів у Росії становить від 4,6 до 8 мільйонів осіб. Колишній директор Федеральної міграційної служби Росії вважає, що українських трудових мігрантів у Росії сьогодні від 2 до 3 мільйонів осіб.

Українці працюють у найбільш міграційно-ємких, промислово-розвинутих регіонах Росії: Москва, Московська область, Санкт-Петербург, Ленінградська, Ростовська області, Краснодарський край, Сибір і Далекий Схід. Вони зайняті на будівництві, у торгівлі, в сільському господарстві, добувній та переробній галузях.

Відносно новий для Росії сектор домашнього обслуговування (прибирання, догляд за дітьми) так само найбільше зайнятий українками. Багато українців задіяні у нафтових і газових розробках Сибіру та у сфері видобування корисних копалин. За різними дослідженнями, близько 80% усіх наймів на роботу відбуваються без офіційного договору.

На відміну від країн ЄС, українці не утворюють у Росії міграційних спільнот: по-перше, серед українців поширені недовготривалі виїзди на заробітки; по-друге, українці легко інтегруються у російське суспільство; по-третє, російський політичний режим не сприяє формуванню структур соціальної самоорганізації.

А Захід?

Тут, без сумніву, найпопулярнішою країною залишається Польща. За різними оцінками у Польщі працює близько мільйона українців. Відтак, до українців зросла там увага: одні бачать – перспективу, інші – проблеми і навіть небезпеку.

Скільки українців у Польщі? Жодні польські органи не можуть надати точні цифри. Трудова міграція – явище циклічне: одні приїжджають, інші їдуть. Одне є очевидним: якщо ще п'ять-сім років тому Польща була напрямом поїздок на заробітки лише жителів Західної України, то нині географія значно розширилася на Схід і Південь. Це особливо стало відчутно після 2014 року.

Польські радикальні сили, які вдаються до антиемігрантської риторики, називають цифру в два і більше мільйони.

А Польська влада? Вона позитивно ставиться до потоку українських мігрантів. Для економіки країни, яка активно розвивається, трудові мігранти з України (які є близькими полякам у культурному і ментальному відношенні, а також не несуть собою якихось безпекових ризиків) – більш бажані.

Українці частково заповнили нішу за поляками, які, також у пошуках кращого життя і кращих заробітків, після вступу Польщі до ЄС, масово вирушили підкоряти власний – Європейський «Захід», особливо «туманний Альбіон».

У Великій Британії та Ірландії, за різними підрахунками, зараз проживає від одного до двох мільйонів поляків (туди лідери партій і кандидати у президенти обов'язково їздять з передвиборчою агітацією).

Крім того, у Польщі спостерігається демографічний спад, а отже «польських» робочих рук з кожним роком буде все менше, тоді як економіка, потребуватиме їх все більше.

За підрахунками, порівняно з 2014 роком, масштаби трудової міграції українців зросли приблизно на 15%, – повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на завідувача відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексія Позняка.

Переважна більшість переселенців з Донбасу до Росії змушена легалізуватися у статусі трудових мігрантів. З 2014 року в Росії перебувають мільйони громадян України із зони конфлікту на Донбасі, які з огляду на труднощі з отриманням статусу біженця, змушені легалізуватись як трудові мігранти та отримувати відповідний патент.

За даними опитувань, вимальовується нова тенденція: дедалі більше у пошуках роботи мігрують городяни, а не селяни, як це було досі. Першу позицію за відтоком трудових ресурсів посідає Київ. На другому місці – західний регіон (інші регіони не далеко відстали).

Олексій Позняк: «Дослідження, яке ми проводили разом із нашими зарубіжними колегами, свідчить, що помолодшала і стала більш освічена наша трудова міграція».

При цьому запит на Українських гастрабайтерів продовжує збільшуватися. «Польський ринок поглинає український як губка» – під таким заголовком газета «Rzeczpospolita» написала про те, що в цьому році збільшився запит на працівників зі східного кордону Польщі.

Тільки у І півріччі польські роботодавці оформили 948 тисяч заяв про намір працевлаштування іноземних працівників. «Це майже на 50% більше, ніж в аналогічний період минулого року», - пояснює представник Міністерства сім'ї, праці і соціальної політики. Де працюють Українці? 326 тисяч у транспортній галузі та на складах; у торгівлі – 200 тисяч; у туристичній галузі – 116 тисяч; у науці та техніці – 15 тисяч.

Якщо не так давно беззаперечними лідерами у міграційному процесі були ті, хто живе у Західній частині України, то останні кілька років з ними «упевнено» конкурують ті, хто живе на сході держави.

Як заявляв ще на початку року генеральний консул Республіки Польща у Харкові Януш Яблонський: «Кількість віз, виданих в минулому році – 126 тис. Це на 67% більше, ніж у 2015 році. Причому 70% віз – робочі». За його словами, кількість тих, хто бажає відвідати Польщу, зростає з кожним роком: «У 2013 році у консульстві видали 51,9 тис. віз, у 2014 – 60,8 тис. віз, у 2015 році – 72,5 тис.». Щоденно консульство у Харкові приймає до 900 осіб».

У Консульстві планують розширити кількість візових центрів. Зараз у консульському окрузі працюють два центри: у Харкові і Дніпрі, ще один планують відкрити у Запоріжжі.

Консул наголошував, що з 20 січня цього року умови подання документів спростилися. Тепер після оплати сервісного збору не треба реєструватися в інтернет-системі, оператор колл-центру сам телефонує і призначає дату подання документів для отримання візи.

З іншого боку відомо, що Українцям дедалі частіше відмовляють у в'їзді до Польщі. За минулий рік Польська прикордонна служба не впустила до країни 22 тисячі 864 громадянина України, що на 437 осіб більше, ніж у 2015 році.

Найбільшу групу складають ті, хто не мав при собі документів що підтверджують мету та умови перебування (понад 10,2 тис. осіб). Друга причина – відсутність актуальної візи чи іншого дійсного документу на перебування у Польщі. Третя – відсутність грошей для утримання себе під час перебування. Четверта – нестача коштів на повернення додому.

При цьому не слід забувати, що починаючи із 1 вересня цього року Польща змінила правила працевлаштування іноземців, там набули чинності перехідні зміни законодавства у частині працевлаштування іноземців.

Самі правила працевлаштування зміняться наступного року, але, вважають фахівці, проблемою стане саме перехідний період. З 1 вересня було припинено чинну процедуру правил реєстрації заяв про намір запросити працівника у т.ч. і з України. Раніше отримати таку декларацію було дуже легко. Нові правила збільшують формальні вимоги, як у випадку надання дозволу на роботу.

Крім того, ще до кінця поточного року Уряд Польщі планує схвалити проект закону, який вводить фіксований податок на працевлаштування сезонних працівників. Розмір якого буде становити близько 300 злотих на місяць ($83).

«Справа стосується сотень тисяч людей. Мета – в тому, щоб особливо фермери могли на законних підставах наймати таких співробітників, сплачуючи невеликий податок у розмірі близько 300 злотих на місяць», - розповів глава Постійного комітету Ради міністрів Польщі Хенрік Ковальчик.

Нові правила, почнуть працювати вже наступного літнього сезону. За словами Ковальчика таким чином буде вирішуватися проблема реєстрації працівників з-за кордону, «що важливо для державної безпеки».

За даними глави МЗС Польщі, у 2016 році українці отримали понад 1,2 млн польських віз, а за перші сім місяців 2017 року понад 66 тис. громадян України вже звернулися із проханням дозволити їм проживати у Польщі.

А за словами Міністра сім'ї, праці і соціальної політики Ельжбети Рафальської, все більше українців працюють в Польщі легально.

По іншому буде підходити Польща і до організації питання міграції. Про це заявляв Міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Маріуш Блащак: іммігрантів, які нелегально їдуть у Польщу, не впустять на територію країни. Такими є основи нового закону, що має збільшити захист польських кордонів.

Приїжджі до Польщі на рішення у їх справах чекатимуть у створених прикордонних центрах. Розгляд справи триватиме до 28 днів. Іммігранти мають право звернутися до ради з питань іноземців, створеної на підставі нового закону.

Як підкреслив Маріуш Блащак, ця процедура відповідає законодавству Європейського Союзу. Аналогічні заходи запроваджені в Угорщині після міграційної кризи 2015 року.

То ж, куди їдемо, панове? Відомо, що добре там – де нас немає...

Влада України, «активісти» різних мастей, показушні «патріоти» продовжують кричати про «державність» і «патріотизм», закликають «любити Україну»... От тільки «годувати» та «обігрівати» не обіцяють.

А тому Херсонці продовжують штовхатися у довжелезних чергах у місцях видачі закордонних паспортів, і «страшних» історій людей різного віку, там стає все більше...

Сергій ОСОЛОДКІН