Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Бюджет-2018: до чого готуватися херсонцям?

Бюджет-2018: до чого готуватися херсонцям?

Головна подія у економічному житті Українців тижня, що минув те, що Кабінет міністрів таки затвердив законопроект «Про державний бюджет України на 2018 рік» і подав його до Верховної Ради України (ВРУ).

Офіційно про це стало відомо від самого Прем'єра України, який особисто представляв проект під час засідання КМУ минулої п'ятниці (15 вересня).

Виявляється, що це буде не «прохідний» бюджет і не бюджет «виживання». Гройсман вважає, що це буде «... бюджет росту економіки...». Наскільки його слова відповідають дійсності, і наскільки це відповідатиме потребам пересічних громадян, а не окремих кланів чи осіб стане зрозумілим вже цього тижня, коли проект почнуть розглядати Комітети ВРУ, а отже ми будемо мати більш детальну і розгорнуту інформацію про те, а що ж там у середині, і як це відповідає потребам життя громадян.

А те, що бюджет не простий і там є чимало «підводних каменів» говорить хоча б репліка самого Прем'єра Володимира Гройсмана: «Хто б що не кричав, сьогодні ми бюджет внесемо до парламенту, я думаю його вже сьогодні почнуть критикувати деякі політикани». Отже, слід так розуміти, що там є за що критикувати і Гройсман, з суто політичної точки зору, упереджує все те, що будуть закидати Уряду та йому особисто так коментує ситуацію.

Втім, вже зараз відомо, що запропонований проект передбачає, що наступного року валовий внутрішній продукт (ВВП) в Україні повинен мати зростання на 3%. І це при тому, що економісти попереджали, що такі цифри хоч і закладені у проект, але мало чим відповідають суровим реаліям сьогоднішнього дня.

Крім того у КМУ упевнені, що наступного року повинно відбутися зменшення інфляції з 11 до 7%. Так само як слід очікувати скорочення бюджетного дефіциту з 2,7 до 2,4% (у прорахунку на кінець цього року).

Уряд сподівається, що наступного року держава заробить приблизно 1,2 трильйони гривень, а мінімальна зарплата буде складати 3 723 грн.

Оптимізм Прем'єра

Прем'єр намагався бути максимально оптимістичним і навіть сказав, що показник зростання у економіці, який закладений зараз, може бути більшим і тоді реалії перевищать прогнозовані очікування Уряду.

А от дані Держстату свідчать, що у нас немає підстав бути такими «оптимістичними» як Прем'єр. Тільки у другому кварталі 2017 року зростання ВВП України у річному вираженні було не таким, як це планували і уповільнилося до 2,4% з 2,5%, які були показані у звітності за І квартал. При цьому не слід забувати, що 2016 рік ми закінчили із показником у 2,3%, саме таким було збільшення ВВП, у порівнянні з 2015 роком.

Крім того не слід забувати й про те, що Уряд будував бюджет на поточний рік з урахуванням прогнозних розрахунків зростання ВВП у 3%, а інфляції у 8,1%. У той же час Нацбанк прогнозував, що збільшення ВВП не буде більше 2,8%, а інфляція буде на рівні 9,1%. 

При цьому відомо, що рівень інфляції: 

- за попередні 12 місяців (річне обчислення) становив – 15,92%;

за попередні 5 років – 118,35%;

за попередні 10 років – 277,32%.

З початку поточного року її рівень складає – 108,1%. 

Якщо ми подивимося на Індекс споживчих цін по окремих групах товарів і послуг, то побачимо, що він становить (станом на 1 червня 2017 року): 

Алкоголь і тютюн – 108,5%
Послуги ЖКГ – 106,9%
Фрукти – 134,5%
Овочі – 147,2%
ПММ – 107,2%
Купівля транспорту – 103%
Електроенергія – 128,1%.

Фахівці-економісти переконують, що: «... закладений Урядом в макроекономічні показники на 2017 рік річний рівень інфляції у розмірі – 8,1% виглядає, м'яко кажучи, сумнівним, а кажучи конкретно, – неадекватним». (більш детально тут). 

Оптимісти вважають, що рівень інфляції цього року може бути на рівні – 14%, тоді як песимісти говорять, що після того, як Гройсман наважиться підняти пенсіонерам виплати її рівень може стрибнути до: 28 – 33%.

Нагадаю, у січні Національний банк України офіційно скорегував прогноз інфляції на поточний рік з 8% до 9,1%, а вже у травні місяці погіршив прогнози до – 11,2%.

У той же час Держстат повідомляє, що хоча у серпні ціни й знизилися на 0,1%, але у річному вимірі (по відношенню до аналогічного періоду минулого року) інфляція прискорилася до 16,2%.

Бізнесу є на що сподіватися?

Представляючи проект бюджету Гройсман пообіцяв представникам бізнесу, що у КМУ, у світлі розробленого проекту, не збираються змінювати ставки податків, т.т. весь рік бізнес-структури будуть працювати на рівні тих ставок, які є зараз, або які будуть прийняті до кінця поточного року.

Т.т., слід розуміти, що до кінця поточного року можуть бути змінені ставки, як про це вже не раз заявляли представники профільної спільноти, для того, аби насправді наступного року спробувати утриматися від суттєвих змін.

Але, це автоматично означає й те, що зменшення податкового навантаження бізнесу чекати годі. Фахівці так само припускають, що до кінця року ставки піднімуть ще раз (і ці зміни вже закладені у розрахунки), але про них поки не говорять у голос.

Висновок: наступного року не будуть збільшувати ставки податків, але й зменшувати їх так само не будуть. Нагадаю, що саме про це, як один з факторів «реформування» говорили окремі представники Уряду на початку цього року. Нагадаю, що так само йшла мова, що Уряд «...повернеться до малого та середнього бізнесу обличчям і буде максимально його опікати і давати йому можливість для зростання та розвитку». Як бачимо обіцянкам не знайшлося місця у реальному житті.

Звідки будемо брати кошти?

Отже, проект бюджету на наступний рік не передбачає істотних податкових змін з точки зору зменшення навантаження. Поки вголос озвучують тільки те, що навантаження не буде зростати.

Саме про це Гройсман говорив минулого тижня коли зустрічався із представниками провідних українських компаній. «Ми повинні забезпечити повну передбачуваність для підприємців – ставки податків мінятися не будуть. Ми зберігаємо за всіма податками постійну систему», - сказав прем'єр.

Нагадаю, що минулого тижня така зустріч відбувалася у Адміністрації Президента, за участі не тільки Президента та Прем'єра, але й керівників Генеральної прокуратури та правоохоронних органів України.

Про те, що Мінфін не буде ініціювати у 2018 році зміни у податковому Кодексі заявляв і міністр фінансів України Олександр Данилюк. Хоча, слід нагадати, що під час підготовки та прийняття бюджетів у попередні три роки: 2015, 2016, 2017 – кожен раз так само говорили, що «...цей рік повинен стати роком розквіту малого та середнього бізнесу...», а на ділі кожен раз процес супроводжувався тим, що відбувалося збільшення ставок податку шляхом прийняття змін у податкове законодавство у продовж року.

Чи вдасться «утриматися» на рівні заявленого? Покаже час. Поки ми можемо констатувати тільки те, що навесні, коли вперше заговорили про бюджет на 2018 рік, у Міністерстві фінансів заявляли, що «зростання» економіки повинно бути плановим. У наступні три роки це буде: 3%, 3,6% і 4%.

Крім того бюджетна Резолюція на 2018 – 2020 роки передбачає, що до 2020 року повинно відбутися скорочення дефіциту держбюджету до 2% з 3% ВВП, а державний борг повинен скоротитися з 66,8% до 55% ВВП. Але все це повинно відбутися за однієї умови: нас й надалі буде «стабільно» фінансувати Міжнародний валютний фонд у повному обсязі, за рахунок кредитування.

Втім, не слід забувати, що під час зустрічі, про яку йдеться, Президент заявив, що настав час жити не за рахунок кредитів з боку МВФ і не за рахунок власного виробництва, а за рахунок залучення іноземних інвестицій у виробництво. Що саме мав на увазі Петро Олексійович він не пояснив.

Так само не розкрив таємниці: яким саме чином ми будемо «залучати інвестиції», у які галузі, і, головне, на яких умовах? Чи не означає це, що державу й далі будуть «розпродавати»? Це можна буде зрозуміти тільки після того, як стане відомо з яких джерел і за рахунок чого збираються наповнювати бюджет-2018.

Проблемні напрямки

Їх текіла, головний – наповнення Пенсійного фонду. Три наступні роки держава збирається наповнювати його на – 141,3 млрд. грн. (таким планують Бюджетний трансферт на покриття дефіциту який там існує).

У свою чергу це говорить й про те, що в Уряді розуміють, що якимсь чином ПФ буде стабільно потребувати саме цієї цифри. Яким? За рахунок чого її будуть утримувати у заявлених межах?

Це може буди і збільшення віку виходу на пенсію (що й передбачає програма пенсійного реформування), а отже зменшення тих, хто потребує виплат? А, можливо, й за рахунок того, що там порахували, що число тих, хто потребує грошей буде скорочуватися, т.т. за рахунок природної смертності людей старшого віку?

Нагадаю, що зараз Верховна Рада України розглядає проект пенсійної реформи від Уряду, і саме там можливо ми знайдемо відповіді на деякі суттєві проблемні питання? Втім, це тема окремої розмови.

Як будуть «видавати» субсидії?

Що один проблемний напрямок: субсидії. Проект бюджету на 2018 рік, передбачає, що з державних джерел на субсидії буде витрачено лише 55,1 мільярдів на субсидії з послуг ЖКГ. Про це заявив Міністр соціальної політики України Андрій Рева. Цифру він так само озвучив минулої п'ятниці після засідання КМУ. Це вказує на те, що Уряд вже заклав скорочення витрат на субсидії на 5 – 5,5 млрд. грн. проти поточного року.

Нагадаю, до кінця поточного року на «підтримку громадян» планують витратити майже 6 млрд. грн., які отримували (на початок року) – 6,4 млн. домогосподарств. Що буде після того, як до справи візьмуться депутати і почнуть «розтягувати» бюджет по своїх «напрямках»? скоріш за все почнуть «різати» соціалку.

Рева вважає, що зменшення відбудеться за рахунок того, що будуть продовжувати рости зарплати, а отже тих, хто матиме офіційне право отримувати субсидії стане менше. Хоча про пенсіонерів не було сказано ані слова, та, скоріш за все, і вони втратять шанси на державну підтримку після того, як їм «додадуть»...

Не слід забувати, що до кінця цього року Уряд планує збільшити прожитковий мінімум до 1 497 грн

Податкові борги зростають

Ще одна біда країни, яка не додає оптимізму щодо правдивості, об'єктивності та реальності бюджетної пропозиції на наступний рік те, що в України продовжують збільшуватися податкові борги, і саме це ставить під сумнів наповнення бюджету вже цього року, а якщо тенденція не зміниться, то Україна не тільки не виконає бюджетні зобов'язання у цьому році, але й вступить у наступний з додатковими податковими боргами за цей.

Статистика Державної фіскальної служби невтішна, і вона свідчить: боржників перед бюджетом стає все більше. Одним з найбільших, як була так і залишається «Укрнафта», тільки у серпні там додали у «боргову яму» ще 400 млн. грн. і на початок вересня там боргують державі – 13,66 млрд. грн., а це 19,8% загальнодержавного боргу.

Станом на 1 травня борг компанії складав – 12,73 млрд. грн., у травні там «недоплатили» ще 254,1 млн. грн, у червні – 104,6 млн. грн, в липні – 168,1 млн. грн, в серпні – 402,6 млн. грн. За 4 місяці тільки ця компанія збільшила податковий борг на загальну суму – 929 млн. грн.

Як повідомлялося, група «Приват» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова з урахуванням боргів «Укрнафти» є найбільшим боржником по сплаті податків в країні, заборгувавши держбюджету майже 17 млрд. грн. 

Тож, чи є реальні сподівання на той самий «оптимізм» у наступному році, про який говорить Прем'єр? Чиє шанс просто виконати прибуткову частину, адже відомо, що видатки бюджету на 2018 рік значно більші, і бюджет пропонують приймати з дефіцитом у 2,4 (раніше у 2,8%) ВВП, про що заявляв Міністр фінансів Олександр Данилюк.

При цьому вартість національної валюти може впасти до 35 грн/дол., вважають окремі економісти

Тож, чого очікувати наступного року: Прем'єрського оптимізму, фахового песимізму, чи життєвого реалізму? Знає тільки час. А от політичні коментарі слід чекати вже цього тижня...

Що ж, спробуємо «не заблукати серед трьох берізок» і зрозуміти, чого ж нам чекати у 2018 році, за гороскопом році «жовтого земляного собаки».

Як говорять: «Бабця надвоє казали»: тут тобі може бути і собаче життя у будці на залізному ланцюгу, або «вільна» - бродяча безпритульність, або «ситне» життя у «золотих» апартаментах (не даремно сильні світу цього так люблять саме цю тварину)... та, чи люблять вони людей?

Сергій ОСОЛОДКІН