Сергей Осолодкин
Заслуженный журналист Украины

Ціни ростуть. Уряд «заспокоює»

Ціни ростуть. Уряд «заспокоює»

Оптові ціни на бензин, дизпаливо та автогаз у останній тиждень літа різко зросли.

Ми вже розповідали, що починаючи з середини липня оптові, а слідом й роздрібні ціни на автогаз в Україні зросли майже на 40% (читати тут).

А от у перший день вересня, коли більшість населення «святкували» «перший дзвоник» на оптових майданчиках, де торгують залізничними партіями дизельного пального так само пролунав «дзвоник», але не такий «безхмарний» і «радісний» як у школах – слідом за автогазом пішла у гору ціна на бензини та дизельне пальне. Дизпаливо подорожчало на 340 грн/т і в середньому піднялося до рівня 22 460 грн/т.

На один із оптових майданчиків де торгують залізничними партіями пального на станції Новоград-Волинський минулої п'ятниці вийшли тільки шість компаній. При цьому мінімальна вартість товару становила – 22 300 грн/т, максимальна – 22 550 грн / т.

У той же час, у Чернігівській області, паливо російського постачання, пропонували по ціні – 22 700 грн/т, а Білоруський дизель, у Коростені, продавали по ціні – 22 350 грн/т. А от дизельне пальне, яке вироблено у Литві, у Житомирській та Київській областях пропонували по ціні – 22 500 грн/т та 23 000 грн/т, відповідно.

Не залишилися без зростання ціни й на те, що виробляють в Україні. Ресурс Кременчуцького НПЗ подорожчав на 250 грн на тонні, і його торгували по – 22 350 грн/т.

В останній робочий день минулого тижня і у перший день осені середня ціна тони бензину марки А-95, в крупному опті, зросла одразу на – 1 280 грн/т і досягла позначки у – 30 110 грн/т.

Паливо цієї ж марки Білоруського виробництва пропонували від 29 500 до 30 600 грн/т. Литовським ресурсом у Київській області торгували по – 31 000 грн/т. Український А-95, з Кременчуга, «Укртатнафта» виставляла по ціні 29 450 грн/т.

Бензин марки А-92 подорожчав на 1 300 грн/т до – 28 910 грн/т. З білоруським паливом цієї марки на ринок виходили по ціні від 28 500 до 29 450 грн/т. «Укртатнафта» торгувала кременчуцьким паливом по – 28 350 грн/т.

На думку аналітиків, подорожчання світлих нафтопродуктів викликано різким зростанням котирувань у Європі. За останні два робочих дні минулого тижня там вартість бензинів підвищилася на $46 за тону, і склала – $603. Дизпаливо зросло від $23 до 26 за тону (залежно від джерела поставки).

При цьому фахівці переконують, що на ціни у Європі вплинуло стихійне лихо у США, там через шторм «Харві» було зупинено виробництво одразу на 12 нафтопереробних заводах.

Крім того, українські трейдери враховують той фактор, що у Білорусі для проведення ремонтних робіт призупинено ряд НПЗ.

Побоюючись можливих проблем з відвантаженнями ресурсу, вони вирішили притримати ті запаси які є, тим самим зігравши на підвищення вартості того, що є у продажу піднявши таким чином вартість пального (фактично власних статків).

Ще один фактор який продовжує стабільно впливати на вартість пального – зниження курсу гривні по відношенню до долара. Хоча різкого коливання курсу в останні дні не було, але профільні експерти стверджують, що анонсоване Гройсманом осіннє: підвищення виплат пенсіонерам; зростання/виплати боргів по субсидіях за попередні місяці, – що змушує Уряд діяти одразу в трьох напрямках: «економити», «нарощувати», «друкувати» – турбує ринки.

«Економлять» на виплатах по обов'язковим платежам по субсидіям і субвенціям. «Нарощують» як борги так і «грошову масу» для того, аби було чим оплачувати політичні обіцянки, які не підкріплені будь-якими економічними показниками.

Верстат працює – грошова маса накопичується – інфляція зростає.

Враховуючи сукупність цих факторів ті, хто тримає в руках економічно рентабельні галузі, що працюють, не бажаючи втрачати прибутки – вже зараз піднімають ціну, аби перекрити втрати внаслідок нового витка інфляції після того, як Уряд почне виконувати політичні зобов'язання.

Експерти переконують, що за осінні місяці інфляція може додати від 20 до 40% до того, що було у попередні місяці.

При цьому не слід забувати, - нагадують аналітики, що існують й певні внутрішні суто політичні фактори, які суттєво впливають на вартість пального і автогазу. Маються на увазі санкції, про які було заявлено навесні цього року Мінекономрозвитком за поданням СБУ щодо ряду імпортерів скрапленого газу. І хоча в Уряді переконують, що ці санкції ніякими чином на ціну не вплинули, реалі доводять інше. Зростання цін на автогаз та пальне говорять самі за себе, а слова, які звучать з вуст посадовців, не дуже переконливі.

Так, наприкінці серпня перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов заявив у соціальній мережі: «Санкції на зовнішньоекономічну діяльність, які ми адмініструємо за поданням СБУ, не зупинили діяльність жодного гравця на ринку. Коли виходить наказ про санкції, він вступає в силу через 40 днів – власне, щоб можна було подати апеляцію. В даному випадку так і сталося, СБУ змінило подання і ми скасували наказ до його вступу в силу».

Тут слід пояснити: пан Нефьодов лукавить. Так, наказ не вступив у силу, і начебто нічого не сталося. Але, ніхто на ринку не чекає коли «каральні» санкції почнуть діяти, до них готуються. Те, що сталося у середині липня – зростання ціни на автогаз, і наприкінці серпня – зростання ціни на пальне, це й є наслідок наказу який було видано у лютому.

Наказ скасували, а його наслідки ми відчуваємо на собі. «Потяг» пішов. Його наслідки плачевні. Аналітики переконують: учасники ринку вже «скуштували» смак нової ціни і повертати її на рівень весняної не будуть. Можливе незначне зменшення ціни, на 2 – 3%, на оптових ринках. Роздріб це не відчує.

У цьому світлі слова Першого заступника міністра можна розцінювати як блюзнірські: «Мінекономрозвитку не займається ринком зрідженого газу і не має інструментів і повноважень для регулювання цін на скраплений газ». Так, не регулює. А хто був ініціатором відповідного подання СБУ? Хто заробив на штучному зростанні цін?

Крім того, і я так само про це писав, зростанні ціни на автогаз пов'язано з тим, що трейдери мають дуже низький запас палива. Ще один чинник це проведення планових ремонтів на ряді НПЗ як в Росії так і у Білорусі (основних постачальників ринку України). Ще одна причина – брак залізничних цистерн для швидкої зміни логістики.

Не виключається й варіант того, що є змова основних гравців як в середині держави (трейдерів), так і зовнішніх (виробників).

Нагадаю: два тижні тому міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів доручив Міністерству палива і енергетики, Державній регуляторній службі, Державній фіскальній службі і Антимонопольному комітету вивчити причини подорожчання зрідженого газу.

Ситуація має дивний вигляд, вважають аналітики, навіть з урахуванням звичних коливань цін на газ влітку. «Хтось із гравців цілком може «качати» ринок влаштувавши змову», - заявляв Нефьодов.

Що стосується «санкцій», то тут слід пригадати, що у лютому Мінекономрозвитку ввів санкції проти 15 імпортерів зрідженого газу, які були введені за поданням СБУ, від 6 лютого.

Пізніше Росія ввела обмеження на поставки експорту зрідженого газу в Україну. За даними ЗМІ, дозвіл на поставки змогли отримати тільки «Роснефть» та афільовані з Сергієм Курченко компанії. 

При цьому слід не забувати, що у травні «Роснефть» відновила поставки автогазу в Україну, тоді Федеральна служба з технічного та експортного контролю РФ (ФСТЕК) видала позитивні висновки за контрактами на поставку скрапленого газу виробництва компанії «Роснефть» в Україну, а постачальниками стали ряд українських та «міжнародних» компаній.

При цьому учасники ринку не мають інформації щодо позитивних висновків ФСТЕК по всіх контрактах на поставки російського зрідженого газу в Україну. Оператори відзначають, що російські виробники не виявляють активності щодо збору необхідних документів для подачі заявки для висновку ФСТЕК.

«Говорили з «Лукойлом» - вони не поспішають взагалі. Ні у нас документи не просять, ні самі не збирають. Кажуть, що чекають поки (ситуація - ред.) проясниться», - заявив один з київських трейдерів.

У той же час, ТОВ «Газпромтранс», одне з найбільших російських перевізників зрідженого газу (ЗВГ), розіслав своїм контрагентам лист з вимогою забезпечити наявність дозволу ФСТЕК у пакеті документів, що надаються при митному декларуванні: «У разі виникнення затримки на прикордонних станціях у зв'язку з відсутністю вищевказаного дозволу ТОВ «Газпромтранс» буде змушений нараховувати штраф».

З 1 травня російські митні органи почали вимагати від експортерів ЗВГ в Україну позитивний висновок ФСТЕК.

І хоча Росія заявляла про плани обмежити поставки ЗВГ в Україну з 1 травня, та три українські компанії продовжували постачати паливо. Це «Ойл Трейдінг Груп» (бенефіціар, з української реєстру, Вікторія Панаріна), ТОВ «Нафтопродукт Трейдинг» (належить гонконгської Silver Prime Inс. Ltd) і ТОВ «Перспектива трейд груп» (власник – Світлана Глущенко). При цьому Російські ЗМІ переконують, що за всіма трьома компаніями стоять Курченко та син Віктора Януковича – Олександр.

Відомо, що у І першому кварталі цього року 52% імпорту скрапленого газу в Україну було поставлено з Росії. Поставки здійснювали кілька десятків трейдерів, але найбільшими відправниками ресурсу були російські компанії «Роснефть», «Лукойл», «Сургутнафтогаз», «Сибур». 

І все ж основну причину кризи, а отже зростання ціни учасники ринку вбачають у тому, що існує реальна нестача ресурсу як у постачальників так і виробників. Про це заявив Нісан Моїсеєв, глава Proton Energy Group S.A., швейцарської компанії, яка є найбільшим постачальником російського скрапленого газу: «Основна причина – дефіцит газу з традиційних для України джерел постачання газу: Росії, Білорусі, Польщі. Ряд заводів зупинився на сезонні ремонти, це вже викликало зростання цін у Європі та Чорноморському регіоні на 10 – 15%».

Він так само згадував чинники, про які сказано вище: «сезонне зростання споживання», «брак рухомого складу», і, з свого боку додав ще один: «відсутність сховищ»: «При піковому споживанні 150 тис. тонн на місяць резервуарний парк всього 40 тис. тон. У період низьких цін можна було б робити запас і плавно проходити пік споживання. Однак брак сховищ зумовлює дорожнечу послуг зі зберігання і ризикованість створення запасів».

Моїсеєв вважає, що нинішня криза на ринку автогазу протікає гостріше ніж влітку минулого року: «Споживання за рік знову зросло, країні треба більше газу, а його немає». У той же час він спростував версію щодо того, що причина зростання цін у монополізації ринку: «У 2017 році імпорт зрідженого газу здійснюють понад 90 компаній, в 2016 році було менше імпортерів. Зараз без проблем завозять газ з різних сухопутних напрямків. Ростуть поставки морем».

Раніше ЗМІ пов'язували Proton Energy Group з Віктором Медведчуком, який це спростовував. Принагідно нагадаю, що названа компанія у травні поточного року отримала дозвіл на поставки скрапленого газу виробництва «Роснефти» в Україну, після припинення поставок через введення вимог ФСТЕК.

Що стосується дефіциту дизпалива, то ФСТЕК дала дозвіл ТОВ «Газпром нафтохім Салават» на експорт в Україну 100 тис. тон дизельного палива на місяць. Покупцем якого стала азербайджанська компанія «Сокар» (там підтвердили цю інформацію).

При цьому поінформовані джерела відзначають, що імена інших учасників поставок, які потрібно реєструвати в ФСТЕК невідомі. Зокрема невідомо хто є тримачем контракт у цьому експорті (інформація про нього є обов'язковою при отриманні дозволу ФСТЕК). Деякі джерела вважають, що це компанії з кіл впливу Сергія Курченко. «Треті» особи таку інформацію не підтверджують, але й не спростовують.

Нагадаю, ще у 2015 році Росія ввела особливий режим експорту дизельного палива в Україну, визнавши його товаром подвійного призначення.

З 2016 року російські виробники повинні отримувати дозволи ФСТЕК, надаючи найдетальнішу інформацію про одержувачів цієї продукції в Україні.

З 2016 року єдиним постачальником дизпалива в Україну є компанія «Роснефть», яка працює через швейцарський трейдер Proton Energy Group S.A. Поставки здійснюються виключно через нафтопродуктопровід «Самара – Західний напрямок». У 2016 році з РФ було імпортовано 782 тис. тонн ЗВГ, що становить 74% всього імпорту. Тільки у січні-липні 2017 року по маршруту було вже поставлено близько 800 тис. тон продукту.

Тож, як бачимо, політики продовжують успішно грати у власні ігри, залишаючи пересічним українцям можливість «виживати», хто як може...

А хто не може? Тому один шлях...

Сергій ОСОЛОДКІН