Олександр Голобородько
Майже три десятиліття працював в обласній газеті «Наддніпрянська правда». Тривалий час був редактором всеукраїнської газети «Дачник». Член НСЖУ. Інтереси: краєзнавство, екологія, фото. Народився 23 грудня 1948 року у с. Станіславі Білозерського району.

Станіславська «Бригантина» на хвилях футболізації Херсонщини

Станіслав здавна славиться своїми футбольними традиціями. Команда цього прилиманського села чимало років була серед лідерів першостей Білозерщини.

Болільники «зі стажем» пам'ятають станіславських футбольних зірок, які захоплювали сільчан своєю грою та приносили команді перемоги. Серед них – Георгій Костюченко, Олександр Божко, Павло Сахненко, Микола Мілютін, Борис Маєвський, Віктор Сонько, Микола Савельєв, Борис Михайліченко, Микола Регорек, Павло Тарасов...

Але в історії місцевого футбольного життя були і смуги застою, спричинені то економічними факторами, то відсутністю у громадському середовищі справжніх ентузіастів.

Новий етап у біографії станіславського футболу, а фактично, в його відродженні, розпочався тоді, коли місцевою командою «Бригантина» почав опікуватися добре відомий на Білозерщині керівник фермерського господарства «Діана», депутат райради Василь Іванович Ференц.

Ось уже дев'ять років, як пан Василь, окрім успішного ведення землеробських справ, виконує ще й місію організатора футбольного життя у селі, поєднуючи функції і менеджера, і тренера, і будівельника спортивних споруд...

Я поцікавився у Василя Івановича: з чого ж все почалося, як так вийшло, що він вирішив поєднати фермерство з активною спортивно-громадською діяльністю? Ентузіаст розповів: «Раніше я й сам грав у футбол, хоча за збірну села не виступав. Виросли сини Вадим та Євгеній, на дозвіллі охоче ганяли м'яча.

Якось приїжджаю додому, заклопотаний своїми фермерськими справами, а вони: «Тату, дай машину, завтра треба поїхати до Широкої Балки, там буде футбол... Було це напередодні вихідного, то чом би на футбол не поїхати разом?..

Думав, що сини у Широкій Балці будуть звичайними болільниками, спостерігатимуть за матчем, а, виявляється, вони мали грати за... команду цього села... (У Станіславі на той час команди не було).

Тоді, на матчі у Широкій Балці був присутній Олександрівський сільський голова П. І. Биря, то він запропонував провести у своєму селі, на День незалежності, футбольний турнір: «Зможете зібрати у Станіславі команду?».

Зібрали команду, приїхали на турнір. Але що мене тоді особливо зачепило, так це те, що тодішня голова Томинобалківської сільської ради А. І. Чередник створила у своєму невеличкому селі футбольний клуб і привезла на турнір команду...

А Станіславу, чому ж пасти задніх?.. Того ж, 2009 року, ми розробили статут футбольного клубу, затвердили його у сільраді, передали документацію до району і, з 2010 року, регулярно беремо участь у футбольних першостях...», - розказав Василь Ференц.

Формування спортивного колективу – це лише частина роботи. Багато організаційних зусиль, коштів вимагає створення відповідної спортивно-оздоровчої інфраструктури.

Насамперед, Василь Ференц доклав значних зусиль, щоб у селі було впорядковано два чудових футбольних поля, відремонтовано спортзал. Розповів: «Таких полів я не бачив у нашому районі, та й в області навряд чи знайдеться таке село, щоб мало два (!) стадіони, що знаходяться один біля одного... Це дуже зручно при проведенні футбольних свят за участю кількох команд».

Так, популярними у Станіславі стали футбольні турніри – «Золота осінь» та Кубок пам'яті місцевого ентузіаста футболу, фізкультури та спорту В'ячеслава Шарабанова (п'ять сезонів поспіль). Додамо, що географія стадіонів ідеальна – вони розміщені у широкій мальовничій балці з чудовим оглядом, адже роль трибун виконують високі схили.

Значних витрат від В. І. Ференца вимагали першочергові роботи на ремонт запущеного спортзалу: довелося замінити вікна, двері, відремонтувати підлогу, встановити дерев'яні панелі. На підмогу підключилися його колеги-фермери, сільська рада.

Відчувши потужну ініціативу сільських ентузіастів, чотири роки тому обласна державна адміністрація виділила значні кошти на влаштування опалення, остаточний ремонт спортзалу, забезпечення приміщення комунальними зручностями.

Окремого слова заслуговує спорудження у Станіславі сучасного спортивного майданчика зі штучним покриттям, що є одним із багатьох проявів футболізації області, чим опікується голова Херсонської облдержадміністрації, очільник обласної федерації футболу Андрій Гордєєв (минулої осені об'єкт споруджено за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку та станіславського сільського бюджету). Значну підтримку у своїх ініціативах Василь Ференц отримує від голови Станіславської ОТГ Володимира Желуденка.

Наявність у Станіславі комплексу спортивних споруд дозволяє забезпечити цілорічний тренувально-змагальний процес, розширити число шанувальників здорового способу життя. Зокрема, завдяки сучасному спортмайданчику, навіть узимку, за сприятливої погоди, на свіжому повітрі можна проводити повноцінні тренування команд різних видів спорту, а, опісля тренування, у впорядкованому спортзалі є можливість зігрітися, відпочити тощо.

«Бригантина» нині вийшла на пік спортивної форми, постійно лідирує у першості своєї ліги. Але Василь Іванович розуміє,що без системної фізкультурно-масової роботи на селі, тренерського забезпечення, розвитку дитячого та юнацького футболу важко сподіватися на стабільні успіхи дорослої команди, її лави мають поповнюватися новими і новими ентузіастами.

Очевидно, найбільш реальним резервом «дорослого» сільського спорту має бути спорт шкільний. На цьогорічному святі останнього дзвоника у Станіславській ЗОШ відбулася символічна подія: президент футбольного клубу «Бригантина» Василь Ференц подарував капітанові шкільної футбольної команди Віталію Рокіцькому комплект фірмової, такої ж, як і у дорослих спортсменів, форми. У цьому символічному жестові – сподівання на естафету футбольних поколінь, надія на спортивне майбутнє Станіслава!

Вже не один рік команда Василя Ференца «Бригантина» – одна з найсильніших у Білозерському районі – стала справжнім уособленням станіславського фізкультурно-спортивного духу. Пан Василь, як патріот рідного села, меценат, разом із такими, як і сам небайдужими односельцями, матеріально підтримує всі животворні росточки, що розвиваються в громаді – у народній освіті, медицині, спорті, культурному житті тощо. Без таких порухів небайдужих душ він не уявляє майбутнього рідного села та об'єднаної територіальної громади.

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО

На світлинах: емблема спортивного клубу; Василь Ференц;  впорядкований спортзал; новий спортмайданчик у Станіславі; команда "Бригантина".