Чому тепер маю боятися я?
Не вибори визначають, чи я махну рукою і звалю за кордон, розкравши чи занехаявши довкіл себе в радіусі кілометра усе, до чого дотягнуся. Бо я, мовляв, розчарувавсь, "і що? їм можна, а мені ніззя?" Не вибори і не майдани. Це визначаю я: моя совість, принципи, реальний, а не демонстративний патріотизм, здатність працювати, навіть якщо добрий результат ще ген за обрієм. Це визначаємо тільки ми.
Вибори можуть тільки вплинути на те, буду я відповідальним і порядним громадянином ЗАВДЯКИ системі, чи ВСУПЕРЕЧ їй. Усьо. То, пардон, обумовлювати "неправильним голосуванням" інших людей своє бажання звалити в Польщу чи Штати, чи ще там десь... - значить є те, що ви любите більше за Україну і себе в ній.
І добре, якщо це ваші близькі - діти чи батьки, заради яких, відстоявши Майдан і переживши революцію та війну, зазнавши стільки втрат і поховань, ви тепер таки покидаєте країну, що потребує відбудови. Любов пояснює і виправдовує все. Дай вам Боже...
А якщо ні? Якщо ви просто хочете бути модним, жити ситніше, втомилися від війни, прагнете подорожувати, й готові пахати за це 14_18 годин на день, але не тут, а там?
Не я вам суддя. Просто... Їдьте вже швидше за стабільністю геть і не голосуйте "за клоуна і непрофесіонала" чи проти нього.
Ви подумали, що я про Зеленського? Ні. Це не мій кандидат, я не хотіла його бачити в другому турі, але знала, що він там буде. Я кажу зараз не про нього, бо знаю інших профанів та імітаторів. Я про чинного гаранта, який викликає на "дібати" (а вимовити це слово українською досі не вміє) молодого й азартного конкурента. Я про Петра українського Першого, полководця, отця і рятівника, реаніматора культу особистості та переслідувача незгодних, бізнесмена при владі.
Саме він сформував, переплюнувши попередників, НАЙНЕПРОФЕСІЙНІШИЙ УРЯД НЕКЛОУНІВ - впливаючи через спікера, парламентську більшість, покупних депутатів, другана-прем'єра. Завдяки цим "неклоунам" у нас Прокурор - не юрист, охороною здоров'я займається не лікар і не науковець, за залізницю відповідав польський музикант, а за армію - заслужений шукач юго-сєвєра. За столицю - бандит-боксер і... теж прафессар. Вам далі перераховувати непрофільні призначення?
Саме цей уряд:
НЕ ПЕРЕСЛІДУЄ корупціонерів (за винятком Коломойського).
Не ШУКАЄ інших шляхів повернення грошей МВФ, окрім підняття тарифів.
НЕ РОЗСЛІДУЄ ВБИВСТВА на Майдані (бо знають, ЯК було споровоковане Кличком і ко побиття студентів) і хто через Пашинського наймав снайперів і для чого.
НЕ ШУКАЄ реальних винуватців нападів і вбивств активістів.
НЕ РОЗСЛІДУЄ котли та безлад на кордоні.
НЕДОБУДУВАВ стіну на кордоні і не цікавиться де гроші.
НЕДООЦІНИВ ГРИВНЮ й не стабілізував банківську систему, і не цікавиться ДЕ Гонтарєва та Яресько.
НЕ БОРЕТЬСЯ З КОНТРАБАНДОЮ природних ресурсів.
НЕ ВОЮЄ І НЕ ПЕРЕМАГАЄ, а просто гробить наших людей-військових і наших мирних людей-східняків.
НЕ БУДУЄ доріг.
НЕ ФІНАНСУЄ культуру і мову.
НЕ ІНТЕГРУЄ суспільство, а роз'єднує його - мовою, вірою, армією.
НЕ СПРИЯЄ ЄВРОВІТЕГРАЦІЇ , бо сприяти нашому виїзду на заробітки і запроваджувати євростандарти - різні речі.
Єдине, що робиться - формальна децентралізація (а паралельно тримається вертикаль) та формальні галузеві реформи, у яких старе так гримучо й несистемної поєднується з новим, що не змінюється по суті нічого. Резус-конфлікт.
Усі "здобутки", від безвізу до децентралізації, від небагатьох нових крафтово-артельних підприємств до будівництва доріг і ФАПів було вигадане папєрєднікамі. До речі, при яких гріли руки і вони - нинішні неклоуни.
Більшого непрофесіоналізму й фальшування ГОДІ Й ШУКАТИ. Навіть на шоу - все чесніше й серйозніше. То, змінивши тих, хто дозволяє собі називати клоуном - конкурента, а сепаратистами і ватою всіх, хто їх не підтримує, ми не втрачаємо нічого.
Один олігарх при владі замінить іншого. Формальні артисти - поступляться реальному.
Принаймні, уже ніхто не матиме ілюзій і пафосу вважати гаранта - батьком нації. Болісне дорослішання, чи не так?
Важче - може стати. Але й краще - може. Я спробую і віддам голос не за Порошенка. Бо хочу щоб він пішов так само сильно, як не хотіла Януковича-президента. Цілковито усвідомлюючи, що пазл Зеленського складати треба разом. Жоден цар і вєлікій князь цього нам не зробить.
Тим більше, що НІХТО не може завадити мені бути відповідальним громадянином України, українкою. Як і допомогти - не може. Справжній вибір людина робить всередині себе, і він - щоденний і неполітичний. Це вибір бути людиною.
Альона МАЛЯРЕНКО
П.с. І да, на коментарі за порохоботським. темниками і щось типу " а путін нападьот" я навіть відповідати не буду. Бо:
а) за словами чинного Президента він уже напав,
б) я живу без озирання на Путіна, не для нього, а для себе і України,
в) вам казали "Путін нападьот, Крим забєрьот" коли гідна революція починалася і вас тоді, голих, босих і веселих, це не лякало.
Чому тепер маю боятися я? У нас же ж тепер перша в Європі армія є, та й "заграніца нам поможет". То краще не коментуйте, а ДумайТЕ...
