У Херсоні здоровий глузд глохне від "білого шуму"

1. Воно розбалансоване настільки, що герої одних - вороги інших. І це посилюватиме розбрат.

2. Воно нецивілізоване: несимпатичні дошки, пам'ятники, таблички будуть псуватися вандалами, які вважатимуть себе активістами.

3. Воно інфантильне: можна було б домовитися, де кому який пам'ятник і де кому яку вулицю, але ж ніхто домовлятися не хоче.

4. Воно емоційно нестійке. І за правильного підходу до справи, перейменування можуть стати абсурдною традицією: чи не виявиться так, що наша адреса змінюватиметься щотри-чотири роки завдяки ентузіастам, здатним будь-яку корисну ініціативу довести до абсурду?

5. Воно маніпульоване. І це найсумніше. Ті пам'ятники, ті перейменування, які робляться зараз під сякі-такі, але овації, уже післязавтра будуть проголошені щонайменше неактуальними, а щонайстрашніше - ворожими. І ми побачимо нео ...пади нових імен.

І це я не кажу про економічну складову. Гроші потрібні не тільки на таблички, а на зміни в базах даних цілого ряду установ, від пошти до паспортного та реєстраційного відділу, в документах, на картах і багато де ще.

Що робити у суспільстві ірраціональних, недолюблених дітей? Любити іншого. Виховувати себе. Будувати діалог.

Інакше ніяк. А ще... Займатися благоустроєм: лавочки, паркові скульптури, дороги й тротуари, клумби, освітлення, фасади будівель. Люди, що живуть в хаосі, завжди деструктивніші.

В одному художньому творі прочитала фразу: вони галасували і сперечалися так довго, що звуки спочатку злилися в білий шум, а потім здалося, що всі мовчать, і тільки губи ворушаться, мов у риб.

Мені здається, що наше говоріння й сперечання досягло тієї межі, коли галас скидається на німоту - тебе все одно не чують...

Олена МАЛЯРЕНКО